Чуб і чуприна.

Замітка для історик
19519j924t 110;в, малярів і

Запорозцъв, не знають, як треба малювати їх чуприни. Так наприк
19519j924t 083;ад на рисунку маляра Васильковського, виданого на премію росийською часописю "Нива" намальовано Запорозця так, що чуб і чуприна у його вийшли змішаними: поверх звичайного чуба, розчісаного на вс вчат, що cправд робилось тілько на жарт і рідко. В театрах при ґримировц

м два різних типи ношення волосся. Чуб підстригався так: над лобом, на і на потилиц волосся голилося чи стриглося при т л , і тілько серед голови зіставлялося на долоню широке, кругле пасмо довгого волосся. Те волосся розчісували на вс боки і підстригали кругом - вище над лобом, а низче на потилицъ. Таким робом голені при­кривались чубом і здавалось, що голова вся в волосс ; тілько коли чуб закочувався вітром, то голий череп відкривався, і від того обличчя людини робилось дико-величним і воєвничим. Чуба носили пани, городові козаки і посполиті; тілько, здається, пани підстригали його вище, на

Зовс м инакше підстригалась чуприна. Вся голова голилась чи стриглась при т л , над самим же лобом зіставляли кругле пасмо волосся пальц в у три ширини. Волосся те часом відростало в довгу косу, котру можна було, зачесавши на л вий бік, або обвести кругом голови і замотати за л ве ухо, або просто довести до нього і замотати. Част йше, коли вона була не дуже довга, тільки спускалась за вухо, і кінець її тел павсь на плечі. Така коса надавала лицю дуже воєвничий вид і ориґінальну красу. У маленьких хлопчиків чуприну підрізували у рівні , щоб не л зла в очи. У старших голова волосєм, і так зіста