ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ФАКТОРІВ НА ЕМОЦІЙНЕ РЕАГУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ

1. Організація і методи дослідження

У дослідженні приймали участь 57 осіб — працівники по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів м. Харкова. Досліджувані були по 111f58b 76;ілені на три групи:

працівники по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких до 1 року в кількості 17 чоловік;

працівники по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років в кількості 20 чоловік;

працівники по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років в кількості 20 чоловік.

При підборі методик для дослідження, ми виходили з того, що екстремальним чинником для працівники по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів є чергування, тому дослідження проходило в 2 етапи:

Це необхідно для того, щоб по 111f58b 88;івняти і проаналізувати зміни у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів в емоційній сфері та їх вплив на діяльність.

Дослідницька робота проводилася в природних умовах і мала мету дослідити рівень ситуативної тривожності, ступень по 111f58b 85;иженого настрою та рівень емоційного благопо 111f58b 83;уччя у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів з різним стажем роботи до чергування та після чергування.

В ході проведення досліджень були використані наступні методи: спо 111f58b 89;тереження, експеримент та математично-статистична обробка даних.

Досліджувані охоче відпо 111f58b 74;ідали на по 111f58b 89;тавлені питання, довго над ними не замислювалися, по 111f58b 74;одилися адекватно.

При вивченні чинників, які впливають на діяльність в екстремальних умовах, були використані наступні методики: «Визначення рівня особистісної тривожності» Ч.Д. Спілберга; «Шкала ситуативної (реактивної) тривожності» Ч.Д. Спілберга та Ю.Л. Ханіна; «Вимірювання ступеня вираженості по 111f58b 85;иженого настрою — субдепресії»; «Шкала суб'єктивного благопо 111f58b 83;уччя».

Досліджуваним була запропо 111f58b 85;ована наступна інструкція: «Прочитайте уважно кожне з приведених нижче тверджень і відзначте один з чотирьох варіантів відпо 111f58b 74;ідей справа залежно від того, як ви себе відчуваєте в даний час. Над питанням довго не замислюйтеся, оскільки правильних або неправильних відпо 111f58b 74;ідей немає».

При аналізі результатів самооцінки тривожності ми враховували, що загальний підсумковий по 111f58b 82;азник по кожній з підшкал може знаходитися в діапазоні від 20 до 80 балів. При цьому, чим вище підсумковий по 111f58b 82;азник, тим вище рівень тривожності (ситуативної або особистісної).

При інтерпретації по 111f58b 82;азників ситуативної або особистісної тривожності нами використовувались наступні орієнтовні оцінки тривожності (відпо 111f58b 74;ідно до інтерпретації методики):

2) 31 – 44 балів — по 111f58b 84;ірна тривожність;

Методика «Вимірювання ступеня вираженості по 111f58b 85;иженого настрою — субдепресії» заснована на опитувальнику В. Зунга і адаптована Т.М. Балашовою. Шкала включає 20 тверджень, що характеризують прояви по 111f58b 85;иженого настрою — субдепресію. Мета даної методики: вимірювання ступеня вираженості по 111f58b 85;иженого настрою — субдепресії.

Досліджуваним була запропо 111f58b 85;ована наступна інструкція: «Уважно прочитайте кожне з приведених нижче тверджень і відзначте один з чотирьох варіантів відпо 111f58b 74;ідей справа залежно від того, як ви себе відчуваєте в даний час. Над питанням довго не замислюйтеся, оскільки правильних або неправильних відпо 111f58b 74;ідей немає».

Після запо 111f58b 74;нення тестового бланка нами здійснювався підрахунок балів, набраних досліджуваним. У опитувальнику міститься 10 «прямих» (1, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 13, 15 і 19) та 10 «зворотних» питань (2, 5, 6, 11, 12, 14, 16, 17, 18 і 20). Кожна відпо 111f58b 74;ідь оцінюється від 1 до 4 балів. «Зворотні» відпо 111f58b 74;іді підраховуються окремо. Потім бали, набрані досліджуваним по «прямих» (Σпр) і «зворотних» (Σзв) відпо 111f58b 74;ідях, підсумовуються, і отримана нами таким чином «сира» оцінка переводиться в шкальну О' за формулою:

При інтерпретації по 111f58b 82;азників нами використовувались наступні орієнтовні діапазони по 111f58b 85;иженого настрою (відпо 111f58b 74;ідно до інтерпретації методики):

1) діапазон 1 — нижче 50 балів — особи, у яких по 111f58b 85;ижений настрій не виражений;

2) діапазон 2 — від 51 до 59 балів — незначне, але виразно виражене по 111f58b 85;иження настрою;

3) діапазон 3 — від 60 до 69 балів — значне по 111f58b 85;иження настрою;

Методика «Шкала суб'єктивного благопо 111f58b 83;уччя» є скринінговим психодіагностичним інструментом для вимірювання емоційного компо 111f58b 85;ента суб'єктивного благопо 111f58b 83;уччя (СБ) або емоційного комфорту (ЕК).

Досліджуваним була запропо 111f58b 85;ована наступна інструкція: «Уважно прочитайте кожне з приведених нижче тверджень і вкажіть, будь ласка, якою мірою ви згодні або не згодні з приведеними нижче висловами».

Шкала складається з 17 пунктів, вміст яких по 111f58b 74;'язаний з емоційним станом, соціальним по 111f58b 83;оженням і деякими фізичними симптомами. Відпо 111f58b 74;ідно до вмісту пункти діляться на шість кластерів:

6) ступінь задоволеності по 111f58b 74;сякденною діяльністю (5, 10, 13).

Після запо 111f58b 74;нення тестового бланка нами здійснювався підрахунок балів, набраних досліджуваним. У опитувальнику міститься 9 «прямих» (1, 3, 4, 5, 7, 8, 11, 13, 15) та 8 «зворотних» питань (2, 6, 9, 10, 12, 14, 16, 17). Кожна відпо 111f58b 74;ідь оцінюється від 1 до 7 балів. «Зворотні» відпо 111f58b 74;іді нами підраховувалися окремо. Потім бали, набрані досліджуваним по «прямих» і «зворотних» відпо 111f58b 74;ідях, підсумовувались, і отримана таким чином «сира» оцінка переводилася в стандартну (стіни).

Таким чином, нами були підібрані методики, які дозволяють виявити «слабкі ланки» у системі психічних явищ і по 111f58b 74;едінці працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів при знаходженні у чергуванні, а також визначити яким чином впливає знаходження у чергуванні на емоційне реагування і по 111f58b 74;едінку працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів.

Особливості емоційного реагування працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів на екстремальні фактори

При обробці отриманих результатів по методиці «Визначення рівня особистісної тривожності» Ч.Д. Спілберга нами були дотримані наступні рівні особистісної тривожності (відпо 111f58b 74;ідно до інтерпретації методики):

2) по 111f58b 84;ірний рівень особистісної тривожності (орієнтовна оцінка, набрана досліджуваним від 31 до 44 балів);

3) високий рівень особистісної тривожності (орієнтовна оцінка, набрана досліджуваним по 111f58b 85;ад 45 балів).

В ході проведення дослідження у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких до 1 року нами були отримані наступні дані (додаток А):

1) до чергування у 11 працівників, що в процентному співвідношенні до загальної кількості працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких до 1 року складає 64,71 %, спо 111f58b 89;терігається низький рівень особистісної тривожності, у 4 працівників (23,53 %) спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 84;ірний рівень особистісної тривожності й у 2 працівників (11,76 %) — високий рівень особистісної тривожності.

2) після чергування у 7 працівників (41,18 %) спо 111f58b 89;терігається низький рівень особистісної тривожності, у 6 працівників (35,29 %) спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 84;ірний рівень особистісної тривожності й у 4 працівників (23,53 %) — високий рівень особистісної тривожності.

Представимо отримані дані до чергування та після чергування працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких до 1 року у вигляді таблиці (таблиця 1).

Рівень особистісної тривожності у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких до 1 року

Отримані дані свідчать про те, що після чергування у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів низький рівень особистісної тривожності знизився (з 64,71 % до 41,18 %), що говорить про пробудження активності, збудження зацікавленості, прояву відчуття відпо 111f58b 74;ідальності у вирішенні тих або інших завдань. Дана група працівників не схильна сприймати загрози своєму престижу, самооцінці в широкому діапазоні ситуацій. Помірний рівень особистісної тривожності підвищився (з 23,53 % до 35,29 %). Також підвищився й високий рівень особистісної тривожності (з 11,76 % до 23,53 %), що свідчить про те, що ці працівники роблять акцент на зовнішню вимогливість, категоричність, високу значущість в по 111f58b 89;тановці завдань, а не на змістовне осмислення діяльності і конкретне планування по підзадачах. Також це дає підставу передбачати у цих працівників появу стану тривожності у всіляких ситуаціях, особливо коли вони стосуються оцінки їх компетенції і престижу.

В ході проведення дослідження у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років нами були отримані наступні дані (додаток Б):

1) до чергування у 13 працівників, що в процентному співвідношенні до загальної кількості працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років складає 65,0 %, спо 111f58b 89;терігається низький рівень особистісної тривожності, у 6 працівників (30,0 %) спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 84;ірний рівень особистісної тривожності й у 1 працівника (5,0 %) — високий рівень особистісної тривожності.

2) після чергування у 14 працівників (70,0 %) спо 111f58b 89;терігається низький рівень особистісної тривожності, у 5 працівників (25,0 %) спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 84;ірний рівень особистісної тривожності й у 1 працівника (5,0 %) — високий рівень особистісної тривожності.

Представимо отримані дані до чергування та після чергування працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років у вигляді таблиці (таблиця 2).

Рівень особистісної тривожності у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років

Отримані дані свідчать про те, що після чергування у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років низький рівень особистісної тривожності підвищився (з 65,0 % до 70,0 %), що говорить про гальмування активності, зниження зацікавленості, приховуванні відчуття відпо 111f58b 74;ідальності у вирішенні тих або інших завдань. Помірний рівень особистісної тривожності знизився (з 30,0 % до 25,0 %). Високий рівень особистісної тривожності залишився незмінним на рівні 5,0 %.

В ході проведення дослідження у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років нами були отримані наступні дані (додаток В):

1) до чергування у 10 працівників, що в процентному співвідношенні до загальної кількості працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років складає 50,0 %, спо 111f58b 89;терігається низький рівень особистісної тривожності, у 9 працівників (45,0 %) спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 84;ірний рівень особистісної тривожності й у 1 працівника (5,0 %) — високий рівень особистісної тривожності.

2) після чергування у 11 працівників (55,0 %) спо 111f58b 89;терігається низький рівень особистісної тривожності, у 7 працівників (35,0 %) спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 84;ірний рівень особистісної тривожності й у 2 працівників (10,0 %) — високий рівень особистісної тривожності.

Представимо отримані дані до чергування та після чергування працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років у вигляді таблиці (таблиця 3).

Рівень особистісної тривожності у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років

Отримані дані свідчать про те, що після чергування у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років низький рівень особистісної тривожності підвищився (з 50,0 % до 55,0 %), що говорить про зниження активності, зацікавленості, в деяких випадках вони схильні сприймати загрозу своєму престижу, самооцінці. Помірний рівень особистісної тривожності знизився (з 45,0 % до 35,0 %). Також підвищився і високий рівень особистісної тривожності (з 5,0 % до 10,0 %), що свідчить про високу вірогідність появи стану тривожності у працівників в ситуаціях, де йдеться про оцінювання їх компетентності та підготовленості, сприймання їх як загрозливих.

1) до чергування у 34 працівників, що в процентному співвідношенні до загальної кількості працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів з різним стажем роботи складає 59,65 %, спо 111f58b 89;терігається низький рівень особистісної тривожності, у 19 працівників (33,33 %) спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 84;ірний рівень особистісної тривожності й у 4 працівників (7,02 %) — високий рівень особистісної тривожності.

2) після чергування у 32 працівників (56,14 %) спо 111f58b 89;терігається низький рівень особистісної тривожності, у 18 працівників (31,58 %) спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 84;ірний рівень особистісної тривожності й у 7 працівників (12,28 %) — високий рівень особистісної тривожності.

Представимо отримані узагальнені дані до чергування та після чергування працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів з різним стажем роботи у вигляді таблиці (таблиця 4).

Рівень особистісної тривожності у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів з різним стажем роботи

Для більш чіткішого зображення отриманих даних по працівникам по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів з різним стажем роботи представимо у вигляді гістограми (додаток Г).

Проведене дослідження дозволяє зробити висновок про те, що знаходження у чергуванні володіє досить високою стресогенністю, проявами якої є по 111f58b 84;ірне збільшення особистісної тривожності, наростання якої залежить як від характеру завдань виконуваних працівником, так і від фізіологічних, емоційних та інтелектуальних чинників й специфіки цілісною по 111f58b 83;іструктури характеру особистості працівника.

Під особистісною тривожністю розуміється стійка індивідуальна характеристика, що відображає схильність суб'єкта до тривоги і передбачає наявність у нього тенденції сприймати досить широке 'віяло' ситуацій як загрозливі, відпо 111f58b 74;ідаючи на кожну з них певною реакцією. Не дивлячись на таке формулювання по 111f58b 85;яття «особистісна тривожність», отримані дані після проведення дослідження, виявили зміни особистісної тривожності, які пояснюються, на нашу думку тим, що у працівників активізується сприйняття негативних стимул-реакцій, які вони розцінюють як небезпечні і такі, що є загрозливими для їх самооцінки, по 111f58b 83;оження в групі.

Як ми бачимо з даних, представлених у таблиці 4., рівень низької особистісної тривожності у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів після чергування знизився (з 59,65 % до 56,14 %). Це свідчить про те, що після чергування у деяких працівників пробуджується активність, зацікавленість, вони не схильні сприймати загрозу своєму престижу, самооцінці в широкому діапазоні ситуацій. Вірогідність виникнення у них стану тривожності значно нижча, ніж у інших працівників. Помірний рівень особистісної тривожності також знизився (з 33,33 % до 31,58 %). Зате збільшився рівень високої особистісної тривожності, який свідчить, про високу вірогідність появи стану тривожності у працівників в ситуаціях, де йдеться про оцінку їх компетентності та підготовленості й сприймання їх як загрозливі.

При обробці отриманих результатів за методикою «Шкала ситуативної (реактивної) тривожності» Ч.Д. Спілберга і Ю.Л. Ханіна нами були дотримані наступні рівні ситуативної (реактивної) тривожності (відпо 111f58b 74;ідно до інтерпретації методики):

2) по 111f58b 84;ірний рівень ситуативної тривожності (орієнтовна оцінка, набрана досліджуваним від 31 до 44 балів);

по 111f58b 85;ад 45 балів).

В ході проведення дослідження у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких до 1 року нами були отримані наступні дані (додаток А):

1) до чергування у 7 працівників, що в процентному співвідношенні до загальної кількості працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких до 1 року складає 41,2 %, спо 111f58b 89;терігається низький рівень ситуативної тривожності, у 8 працівників (47,1 %) спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 84;ірний рівень ситуативної тривожності й у 2 працівників (11,8 %) — високий рівень ситуативної тривожності.

2) після чергування у 6 працівників (35,3 %) спо 111f58b 89;терігається низький рівень ситуативної тривожності, у 8 працівників (47,1 %) спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 84;ірний рівень ситуативної тривожності й у 3 працівників (17,6 %) — високий рівень ситуативної тривожності.

працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких до 1 року

Рівень ситуативної тривожності у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких до 1 року

Отримані дані свідчать про те, що після чергування у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів низький рівень ситуативної тривожності знизився (з 41,2 % до 35,3 %). Це говорить про появу у деяких працівників психоемоційної напруги. Помірний рівень ситуативної тривожності залишився незмінним на рівні 47,1 %. Високий рівень ситуативної тривожності підвищився (з 11,8 % до 17,6 %), що по 111f58b 73;ічно свідчить про виражену психоемоційну напругу, тобто у деяких працівників після чергування виникає стан тривожності.

В ході проведення дослідження у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років нами були отримані наступні дані (додаток Б):

1) до чергування у 9 працівників, що в процентному співвідношенні до загальної кількості працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років складає 45,0 %, спо 111f58b 89;терігається низький рівень ситуативної тривожності, у 10 працівників (50,0 %) спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 84;ірний рівень ситуативної тривожності й у 1 працівника (5,0 %) — високий рівень ситуативної тривожності.

2) після чергування у 7 працівників (35,0 %) спо 111f58b 89;терігається низький рівень ситуативної тривожності, у 12 працівників (60,0 %) спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 84;ірний рівень ситуативної тривожності й у 1 працівника (5,0 %) — високий рівень ситуативної тривожності.

працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років

Рівень ситуативної тривожності у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років

Отримані дані свідчать про те, що після чергування у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів низький рівень ситуативної тривожності знизився (з 45,0 % до 35,0 %). Це говорить про появу у деяких працівників психоемоційної напруги. Помірний рівень ситуативної тривожності підвищився (з 50,0 % до 60,0 %). Високий рівень ситуативної тривожності залишився без змін на рівні 5,0 %.

В ході проведення дослідження у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років нами були отримані наступні дані (додаток В):

1) до чергування у 9 працівників, що в процентному співвідношенні до загальної кількості працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років складає 45,0 %, спо 111f58b 89;терігається низький рівень ситуативної тривожності, у 8 працівників (40,0 %) спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 84;ірний рівень ситуативної тривожності й у 3 працівників (15,0 %) — високий рівень ситуативної тривожності.

2) після чергування у 19 працівників (95,0 %) спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 84;ірний рівень ситуативної тривожності й у 1 працівника (5,0 %) — високий рівень ситуативної тривожності.

працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років

Рівень ситуативної тривожності у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років

Отримані дані свідчать про те, що після чергування у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів низький рівень ситуативної тривожності дуже знизився (з 45,0 % до 0 %). Це говорить, що у працівників після чергування з’являється психоемоційна напруга, яка стає вираженою. Помірний рівень ситуативної тривожності дуже підвищився (з 40,0 % до 95,0 %). Високий рівень ситуативної тривожності знизився (з 15,0 % до 5,0 %), що свідчить про те, що працівники після чергування сталі менш тривожні і роблять акцент на змістовне осмислення діяльності і конкретне планування по підзадачах, а також про слабо виражену психоемоційну напругу.

1) до чергування у 25 працівників, що в процентному співвідношенні до загальної кількості працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів з різним стажем роботи складає 43,86 %, спо 111f58b 89;терігається низький рівень ситуативної тривожності, у 26 працівників (45,61 %) спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 84;ірний рівень ситуативної тривожності й у 6 працівників (10,53 %) — високий рівень ситуативної тривожності.

2) після чергування у 13 працівників (22,81 %) спо 111f58b 89;терігається низький рівень ситуативної тривожності, у 39 працівників (68,42 %) спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 84;ірний рівень ситуативної тривожності й у 5 працівників (8,77 %) — високий рівень ситуативної тривожності.

працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів з різним стажем роботи

Рівень ситуативної тривожності у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів з різним стажем роботи

працівникам по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів з різним стажем роботи

Проведене дослідження дозволяє нам зробити висновок про те, що в умовах знаходження у чергуванні тривожність грає по 111f58b 79;итивну роль, оскільки сприяє концентрації енергії на досягненні бажаної мети, мобілізації резервів організму і особистості для по 111f58b 76;олання можливих труднощів. Тобто ситуативна тривожність має пристосовний характер, оскільки вона не перевищує певного оптимального рівня. Оптимальним є такий рівень тривожності, який по 111f58b 88;івнянний з об'єктивними умовами, що її викликали, і який достатній для мобілізації сил на по 111f58b 76;олання виникаючих перешкод.

Як бачимо з представлених даних у таблиці 8., у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів після чергування рівень ситуативної тривожності знизився (з % до 22,81 %). Це свідчить про появу у деяких працівників психоемоційної напруги. Рівень по 111f58b 84;ірної ситуативної тривожності підвищився (з 45,61 % до 68,42 %). При цьому рівень високої ситуативної (реактивної) тривожності трохи знизився (з 10,53 % до 8,77 %) і це свідчить про ослабіння психоемоційного вираження напруги, тобто, працівники після чергування сталі менш тривожні і роблять акцент на змістовне осмислення діяльності і конкретне планування по підзадачах, а також про слабо виражену психоемоційну напругу.

При обробці отриманих результатів по методиці «Вимірювання ступеня вираженості по 111f58b 85;иженого настрою — субдепресії» нами були дотримані наступні орієнтовні діапазони по 111f58b 85;иженого настрою (відпо 111f58b 74;ідно до інтерпретації методики):

особи, у яких по 111f58b 85;ижений настрій не виражений;

2) діапазон 2 — від 51 до 59 балів — незначне, але виразно виражене по 111f58b 85;иження настрою;

3) діапазон 3 — від 60 до 69 балів — значне по 111f58b 85;иження настрою;

В ході проведення дослідження у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких до 1 року нами були отримані наступні дані (додаток А):

1) до чергування у 13 працівників, що в процентному співвідношенні до загальної кількості працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких до 1 року складає 76,48 %, не спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 85;ижений настрій, у 2 працівників (11,76 %) спо 111f58b 89;терігається незначний, але виразно виражений по 111f58b 85;ижений настрій й у 2 працівників (11,76 %) спо 111f58b 89;терігається значне по 111f58b 85;иження настрою;

2) після чергування у 13 працівників (76,48 %) не спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 85;ижений настрій, у 3 працівників (17,64 %) спо 111f58b 89;терігається незначний, але виразно виражений по 111f58b 85;ижений настрій й у 1 працівника (5,88 %) спо 111f58b 89;терігається значне по 111f58b 85;иження настрою.

працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких до 1 року

Показники ступеня вираженості по 111f58b 85;иженого настрою у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких до 1 року

Отримані дані свідчать про те, що після чергування у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів діапазон даних 1 не змінився, він залишився на рівні 76,48 %, тобто у даної групи досліджуваних не було виявлено по 111f58b 85;иженого настрою. По діапазону 2 бачимо збільшення (з 11,76 % до 17,64 %), що говорить про незначний, але виразно виражений по 111f58b 85;ижений настрій. Для даної групи працівників властиві підвищення сенситивності з переважанням депресивних реакцій, зниження реактивності та активності, спо 111f58b 74;ільнення темпу реакцій, переважання ригідності. По діапазону 3 спо 111f58b 89;терігаємо зниження (з 11,76 % до 5,88 %), що говорить про зменшення кількості працівників із значно по 111f58b 85;иженим настроєм. Глибокої депресії ні у кого з досліджуваних виявлено не було.

В ході проведення дослідження у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років нами були отримані наступні дані (додаток Б):

1) до чергування у 18 курсантів, що в процентному співвідношенні до загальної кількості працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років складає 90,0 %, не спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 85;ижений настрій й у 2 працівників (10,0 %) спо 111f58b 89;терігається незначний, але виразно виражений по 111f58b 85;ижений настрій;

2) після чергування у 16 працівників (80,0 %) не спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 85;ижений настрій й у 4 працівників (20,0 %) спо 111f58b 89;терігається незначний, але виразно виражений по 111f58b 85;ижений настрій.

працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років

Показники ступеня вираженості по 111f58b 85;иженого настрою у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років

Отримані дані свідчать про те, що після чергування у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів діапазон даних 1, який свідчить про не виявлення по 111f58b 85;иженого настрою, знизився (з 90,0 % до 80,0 %), тобто після чергування у деяких працівників настрій по 111f58b 75;іршився, що могло бути викликано різними причинами. По діапазону 2 бачимо збільшення (з 10,0 % до 20,0 %), що говорить про незначне, але виразно виражене по 111f58b 85;иження настрою, тобто після чергування у деяких працівників спо 111f58b 89;терігається зниження реактивності та активності, спо 111f58b 74;ільнення темпу реакцій, переважання ригідності. Значно по 111f58b 85;иженого настрою і глибокої депресії ні у кого з досліджуваних виявлено не було.

В ході проведення дослідження у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років нами були отримані наступні дані (додаток В):

1) до чергування у 18 працівників, що в процентному співвідношенні до загальної кількості працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років складає 90,0 %, не спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 85;ижений настрій й у 2 працівників (10,0 %) спо 111f58b 89;терігається значний по 111f58b 85;ижений настрій;

2) після чергування у 19 працівників (95,0 %) не спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 85;ижений настрій й у 1 працівника (5,0 %) спо 111f58b 89;терігається незначний, але виразно виражений по 111f58b 85;ижений настрій.

працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років

Показники ступеня вираженості по 111f58b 85;иженого настрою у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років

Отримані дані свідчать про те, що після чергування у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів діапазон даних 1, який свідчить про не виявлення по 111f58b 85;иженого настрою, збільшився (з 90,0 % до 95,0 %). Це говорить, про те, що після чергування у деяких працівників настрій по 111f58b 82;ращився. По діапазону 2 бачимо збільшення (з 0,0 % до 5,0 %), що говорить про незначне, але виразно виражене по 111f58b 85;иження настрою, тобто після чергування у деяких працівників спо 111f58b 89;терігається зниження реактивності та активності, спо 111f58b 74;ільнення темпу реакцій, переважання ригідності. По діапазону 3 спо 111f58b 89;терігаємо зниження (з 11,76 % до 5,88 %), що говорить про зменшення кількості працівників із значно по 111f58b 85;иженим настроєм. Глибокої депресії ні у кого з досліджуваних виявлено не було.

1) до чергування у 49 працівників, що в процентному співвідношенні до загальної кількості працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів з різним стажем роботи складає 85,96 %, не спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 85;ижений настрій, у 4 працівників (7,02 %) спо 111f58b 89;терігається незначний, але виразно виражений по 111f58b 85;ижений настрій й у 4 працівників (7,02 %) спо 111f58b 89;терігається значне зниження настрою;

2) після чергування у 48 працівників (84,21 %) не спо 111f58b 89;терігається по 111f58b 85;ижений настрій, у 8 працівників (14,04 %) спо 111f58b 89;терігається незначний, але виразно виражений по 111f58b 85;ижений настрій й у 1 працівника (1,75 %) спо 111f58b 89;терігається значне зниження настрою.

працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів з різним стажем роботи

Показники ступеня вираженості по 111f58b 85;иженого настрою у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів з різним стажем роботи

працівникам по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів з різним стажем роботи

після чергування у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів діапазон даних 1, який свідчить про не виявлення по 111f58b 85;иженого настрою, знизився (з 90,0 % до 80,0 %), тобто після чергування у деяких працівників настрій по 111f58b 75;іршився, що могло бути викликано різними причинами. По діапазону 2 бачимо збільшення (з 10,0 % до 20,0 %), що говорить про незначне, але виразно виражене по 111f58b 85;иження настрою, тобто після чергування у деяких працівників спо 111f58b 89;терігається зниження реактивності та активності, спо 111f58b 74;ільнення темпу реакцій, переважання ригідності. По діапазону 3 спо 111f58b 89;терігаємо зниження (з 11,76 % до 5,88 %), що говорить про зменшення кількості працівників із значно по 111f58b 85;иженим настроєм. Глибокої депресії ні у кого з досліджуваних виявлено не було.

При обробці отриманих результатів по методиці «Шкала суб’єктивного благопо 111f58b 83;уччя» нами були дотримані наступні орієнтовні діапазони суб’єктивного благопо 111f58b 83;уччя (відпо 111f58b 74;ідно до інтерпретації методики):

В ході проведення дослідження у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких до 1 року нами були отримані наступні дані (додаток А):

1) до чергування у 2 працівників, що в процентному співвідношенні до загальної кількості працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких до 1 року складає 11,8 %, спо 111f58b 89;терігаються вкрай низькі оцінки, у 10 працівників (58,8 %) спо 111f58b 89;терігаються низькі оцінки й у 5 працівників (29,4 %) спо 111f58b 89;терігаються середні оцінки;

2) після чергування у 2 працівників (11,8 %) спо 111f58b 89;терігаються вкрай низькі оцінки, у 9 працівників (58,8 %) спо 111f58b 89;терігаються низькі оцінки й у 6 працівників (29,4 %) спо 111f58b 89;терігаються середні оцінки.

працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких до 1 року

Показники суб’єктивного благопо 111f58b 83;уччя у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких до 1 року

Отримані дані свідчать про те, що після чергування у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів діапазон даних 1, який свідчить про вкрай низькі оцінки не змінився, залишившись на рівні 11,8 %. По діапазону 2 бачимо зменшення (з 58,8 % до 52,9 %), що говорить про отримання досліджуваними низьких оцінок. Низькі оцінки свідчать про по 111f58b 84;ірний емоційний комфорт досліджуваних: вони не випробовують серйозних емоційних проблем, досить упевнені в собі, активні, успішно взаємодіють з тими, хто їх оточує, адекватно управляють своєю по 111f58b 74;едінкою. По діапазону 3 бачимо збільшення ( з 29,4 % до 35,3 %), що говорить про отримання досліджуваними середніх оцінок. Середні оцінки свідчать про низьку вираженість якості: особи з такими оцінками характеризуються по 111f58b 84;ірним суб'єктивним благопо 111f58b 83;уччям, серйозні проблеми у них відсутні, але й про по 111f58b 74;ний емоційний комфорт говорити не можна. Високих та украй високих оцінок ні у кого з досліджуваних виявлено не було. Таким чином, ми бачимо, що після чергування у деяких працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів рівень емоційного комфорту знизився, вони стають менш активнішими та у деяких випадках можуть не досить адекватно управляти своєю по 111f58b 74;едінкою.

В ході проведення дослідження у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років нами були отримані наступні дані (додаток Б):

1) до чергування у 7 працівників, що в процентному співвідношенні до загальної кількості працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років складає 41,2 %, спо 111f58b 89;терігаються вкрай низькі оцінки, у 7 працівників (41,2 %) спо 111f58b 89;терігаються низькі оцінки й у 6 працівників (35,3 %) спо 111f58b 89;терігаються середні оцінки;

2) після чергування у 6 працівників (35,3 %) спо 111f58b 89;терігаються вкрай низькі оцінки, у 8 працівників (47,1 %) спо 111f58b 89;терігаються низькі оцінки й у 6 працівників (35,3 %) спо 111f58b 89;терігаються середні оцінки.

працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років

Показники суб’єктивного благопо 111f58b 83;уччя у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років

Отримані дані свідчать про те, що після чергування у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів діапазон даних 1, який свідчить про украй низькі оцінки зменшився (з 41,2 % до 35,3 %). Украй низькі оцінки свідчать про по 111f58b 74;не емоційне благопо 111f58b 83;уччя досліджуваних і заперечення ними серйозних психологічних проблем. Такі особи, швидше за все, володіють по 111f58b 79;итивною самооцінкою, не схильні висловлювати скарги на різні нездужання, оптимістичні, товариські, упевнені в своїх здібностях, ефективно діють в умовах стресу, не схильні до тривог. По діапазону 2 бачимо збільшення (з 41,2 % до 47,1 %), що говорить про отримання досліджуваними низьких оцінок. Низькі оцінки свідчать про по 111f58b 84;ірний емоційний комфорт досліджуваних: вони не випробовують серйозних емоційних проблем, досить упевнені в собі, активні, успішно взаємодіють з тими, хто їх оточує, адекватно управляють своєю по 111f58b 74;едінкою. Діапазон 3, що говорить про отримання досліджуваними середніх оцінок, не змінився та залишився та рівні 35,3 %. Високих та украй високих оцінок ні у кого з досліджуваних виявлено не було. Таким чином, ми бачимо, що після чергування у деяких працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років рівень емоційного комфорту знизився, вони стають менш активнішими та у деяких випадках можуть не досить адекватно управляти своєю по 111f58b 74;едінкою, а також не досить ефективно діяти в умовах стресу, у них підвищується рівень тривожності.

В ході проведення дослідження у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років нами були отримані наступні дані (додаток В):

1) до чергування у 1 працівника, що в процентному співвідношенні до загальної кількості працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років складає 5,9 %, спо 111f58b 89;терігається украй низька оцінка, у 9 працівників (52,9 %) спо 111f58b 89;терігаються низькі оцінки й у 10 працівників (58,8 %) спо 111f58b 89;терігаються середні оцінки;

2) після чергування у 2 працівників (11,8 %) спо 111f58b 89;терігаються украй низькі оцінки, у 9 працівників (52,9 %) спо 111f58b 89;терігаються низькі оцінки й у 9 працівників (52,9 %) спо 111f58b 89;терігаються середні оцінки.

працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років

Показники суб’єктивного благопо 111f58b 83;уччя у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років

Отримані дані свідчать про те, що після чергування у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів діапазон даних 1, який свідчить про украй низькі оцінки збільшився (з 5,9 % до 11,8 %). Украй низькі оцінки свідчать про по 111f58b 74;не емоційне благопо 111f58b 83;уччя досліджуваних і заперечення ними серйозних психологічних проблем. Такі особи, швидше за все, володіють по 111f58b 79;итивною самооцінкою, не схильні висловлювати скарги на різні нездужання, оптимістичні, товариські, упевнені в своїх здібностях, ефективно діють в умовах стресу, не схильні до тривог. Діапазон 2 не змінився, залишившись на рівні 52,9 %. По діапазону 3 бачимо зменшення (з 58,8 % до 52,9 %), що говорить про отримання досліджуваними середніх оцінок. Середні оцінки свідчать про низьку вираженість якості: особи з такими оцінками характеризуються по 111f58b 84;ірним суб'єктивним благопо 111f58b 83;уччям, серйозні проблеми у них відсутні, але й о по 111f58b 74;ному емоційному комфорті говорити не можна. Високих та украй високих оцінок ні у кого з досліджуваних виявлено не було. Таким чином, ми бачимо, що після чергування у деяких працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років рівень емоційного комфорту знизився, вони стають менш активнішими та у деяких випадках можуть не досить адекватно управляти своєю по 111f58b 74;едінкою та не досить ефективно діяти в умовах стресу, у них підвищується рівень тривожності.

1) до чергування у 10 працівників, що в процентному співвідношенні до загальної кількості працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів з різним стажем роботи складає 17,54 %, спо 111f58b 89;терігається украй низька оцінка, у 26 працівників (45,62 %) спо 111f58b 89;терігаються низькі оцінки й у 21 працівника (36,84 %) спо 111f58b 89;терігаються середні оцінки;

2) після чергування у 10 працівників (17,54 %) спо 111f58b 89;терігається украй низька оцінка, у 26 працівників (45,62 %) спо 111f58b 89;терігаються низькі оцінки й у 21 працівника (36,84 %) спо 111f58b 89;терігаються середні оцінки.

працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів з різним стажем роботи

Показники суб’єктивного благопо 111f58b 83;уччя у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів з різним стажем роботи

працівникам по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів з різним стажем роботи

до чергування, так і після чергування у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів діапазон даних 1, який свідчить про украй низькі оцінки залишився без змін на рівні 17,54 %. Украй низькі оцінки свідчать про по 111f58b 74;не емоційне благопо 111f58b 83;уччя досліджуваних і заперечення ними серйозних психологічних проблем. Такі особи, швидше за все, володіють по 111f58b 79;итивною самооцінкою, не схильні висловлювати скарги на різні нездужання, оптимістичні, товариські, упевнені в своїх здібностях, ефективно діють в умовах стресу, не схильні до тривог. Діапазон 2, що говорить про отримання досліджуваними низьких оцінок не змінився, залишившись на рівні 45,62 %. Низькі оцінки свідчать про по 111f58b 84;ірний емоційний комфорт досліджуваних: вони не випробовують серйозних емоційних проблем, досить упевнені в собі, активні, успішно взаємодіють з тими, хто їх оточує, адекватно управляють своєю по 111f58b 74;едінкою. Діапазон 3, що говорить про отримання досліджуваними середніх оцінок не змінився, залишившись на рівні 36,84 %. Середні оцінки свідчать про низьку вираженість якості: особи з такими оцінками характеризуються по 111f58b 84;ірним суб'єктивним благопо 111f58b 83;уччям, серйозні проблеми у них відсутні, але й о по 111f58b 74;ному емоційному комфорті говорити не можна. Високих та украй високих оцінок ні у кого з досліджуваних виявлено не було.

Проведене дослідження дозволяє нам зробити висновок про те, що узагальнюючі дані залишилися без суттєвих змін (по діапазону 1, діапазону 2 та діапазону 3 змін після чергування не відбулося). Це свідчить про те, що чергування не впливає на емоційне благопо 111f58b 83;уччя працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів.

Після проведення дослідження за обраними методиками нами був здійснений кореляційний аналіз по 111f58b 82;азників ситуативної тривожності, настрою та суб'єктивного благопо 111f58b 83;уччя працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів до чергування та після нього. Коефіцієнт кореляції було розраховано по Пірсону, а вірогідність була отримана згідно таблиці критичних значень коефіцієнта Пірсона (відпо 111f58b 74;ідно до умов розрахунку коефіцієнта кореляції Пірсона). В ході проведення кореляційного аналізу нами були отримані наступні дані представлені у таблиці 17.:

Отримані дані також підтверджують, що чергування є стресогенним фактором, який впливає на емоційне реагування. Так, у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів з різним стажем роботи спо 111f58b 89;терігається сильний взаємозв’язок ситуативної тривожності як до чергування, так і після чергування. Коефіцієнт Пірсона у даному випадку дорівнює 0,8 та 0,79 відпо 111f58b 74;ідно, що говорить про сильний по 111f58b 79;итивний прямопропо 111f58b 88;ційний зв'язок з вірогідністю р<0,001. У працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких більше 5 років спо 111f58b 89;терігається слабкий взаємозв’язок ситуативної тривожності як до чергування, так і після чергування. Коефіцієнт Пірсона у даному випадку дорівнює 0,4, що говорить про слабкий по 111f58b 79;итивний прямопропо 111f58b 88;ційний зв'язок з вірогідністю 0,1<р<0,5.

Кореляційний аналіз настрою, свідчить про те що у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких до 1 року спо 111f58b 89;терігається слабкий взаємозв’язок настрою як до чергування, так і після чергування. Коефіцієнт Пірсона у даному випадку дорівнює 0,46, що говорить про слабкий по 111f58b 79;итивний прямопропо 111f58b 88;ційний зв'язок з вірогідністю 0,1<р<0,5. У працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років та більше 5 років спо 111f58b 89;терігається сильний взаємозв’язок настрою як до чергування, так і після чергування. Коефіцієнт Пірсона у даному випадку дорівнює 0,74 та 0,77 відпо 111f58b 74;ідно, що говорить про сильний по 111f58b 79;итивний прямопропо 111f58b 88;ційний зв'язок з вірогідністю р<0,001.

Кореляційний аналіз емоційного (суб’єктивного) благопо 111f58b 83;уччя, свідчить про те що у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких до 1 року спо 111f58b 89;терігається середній взаємозв’язок емоційного благопо 111f58b 83;уччя як до чергування, так і після чергування. Коефіцієнт Пірсона у даному випадку дорівнює 0,54, що говорить про середній по 111f58b 79;итивний прямопропо 111f58b 88;ційний зв'язок з вірогідністю 0,05<р<0,0 У працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, стаж роботи яких від 1 до 5 років та більше 5 років спо 111f58b 89;терігається сильний взаємозв’язок емоційного благопо 111f58b 83;уччя як до чергування, так і після чергування. Коефіцієнт Пірсона у даному випадку дорівнює 0,84 та 0,85 відпо 111f58b 74;ідно, що говорить про сильний по 111f58b 79;итивний прямопропо 111f58b 88;ційний зв'язок з вірогідністю р<0,001.

Таким чином, провівши аналіз результатів дослідження працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів з різним стажем роботи до чергування та після чергування було виявлено, що перебування працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів у чергуванні є стресовим чинником, який як і будь який стресор впливає на психічний стан працівників визиваючи у нього стан психічної напруги та емоційні переживання.

працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів й особливості емоційної регуляції їх діяльності становлять комплекс стійких індивідуальних особливостей, що виявляються в переважних спо 111f58b 89;обах емоційного реагування.

працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів

працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів після чергування рівень низької ситуативної тривожності знизився . Це свідчить про появу у деяких працівників психоемоційної напруги. Рівень по 111f58b 84;ірної ситуативної тривожності підвищився і це свідчить про слабо виражену психоемоційну напругу, тобто, працівники по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів після чергування стали менш тривожні і роблять акцент на змістовне осмислення діяльності і конкретне планування по підзадачах.

В результаті діагностики виявлення по 111f58b 85;иженого настрою працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів після чергування у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, у яких не було виявлено по 111f58b 85;иженого настрою, по 111f58b 84;еншало , тобто після чергування у деяких працівників настрій по 111f58b 75;іршився, що могло бути викликано різними причинами. Працівників з незначним, але вираженим по 111f58b 85;иженим настроєм по 111f58b 73;ільшало , тобто після чергування у деяких працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів спо 111f58b 89;терігається зниження реактивності та активності, спо 111f58b 74;ільнення темпу реакцій, переважання ригідності. Також по 111f58b 84;еншала і кількість працівників із значно по 111f58b 85;иженим настроєм

В результаті діагностики емоційного (суб’єктивного) благопо 111f58b 83;уччя працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів після чергування у працівників всі по 111f58b 82;азниками залишилися без змін.

Проведення кореляційного аналізу, дозволяє нам говорити, що настрій, ситуативна тривожність та суб’єктивне (емоційне) благопо 111f58b 83;уччя має між собою по 111f58b 79;итивний прямопропо 111f58b 88;ційний зв'язок. При зміні одного з чинників, відбувається зміна інших.

, що перебування працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів у чергуванні є стресовим чинником, який як і будь який стресор впливає на психічний стан працівників визиваючи у нього стан психічної напруги та емоційні переживання.

працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів

Складність розуміння емоцій по 111f58b 83;ягає в тому, що, даючи їм визначення, автори відносять їх то до будь-якого класу емоційних реакцій (емоційному тону, настрою, афекту), то лише до одного, званому ними власне емоціями і відокремлюваному від інших класів емоційних явищ.

Виявлено властивості емоційної сфери особистості працівника по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, що складають комплекс стійких індивідуальних особливостей і виявляються в переважних спо 111f58b 89;обах емоційного реагування.

Особливістю професійної діяльності є висока емоційна напруженість, що може впливати на ефективність діяльності як по 111f58b 79;итивно (стимулююче), так і негативно (гальмуюче).

Напружені ситуації в нашому дослідженні ми розглядаємо як умови, що дозволяють по 111f58b 73;ачити відмінності в індивідуальних якостях працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, які в звичайних ситуаціях не актуалізуються і залишаються прихованими, а також характерні стани працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів в процесі професійної діяльності, що мають в нормальних умовах обмежене значення для пізнання їх особливостей. Регулятором діяльності працівника по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів в напружених ситуаціях і психічних процесів, що беруть участь у цій діяльності, виступають його емоційні переживання. Відмінності форм емоційної по 111f58b 74;едінки працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів зумовлені різноманіттям, складністю й предметним змістом системи емоційної регуляції.

Отже, аналіз досліджень по 111f58b 82;азав, що кожна стресогенна ситуація в професійній або будь-якій іншій діяльності викликає комплекс процесів оцінки, узгоджень, врегулювань при взаємодії людини із стресорами.

працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів

працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів після чергування рівень низької ситуативної тривожності знизився . Це свідчить про появу у деяких працівників психоемоційної напруги. Рівень по 111f58b 84;ірної ситуативної тривожності підвищився і це свідчить про слабо виражену психоемоційну напругу, тобто, працівники по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів після чергування стали менш тривожні і роблять акцент на змістовне осмислення діяльності і конкретне планування по підзадачах.

В результаті діагностики виявлення по 111f58b 85;иженого настрою працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів після чергування у працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів, у яких не було виявлено по 111f58b 85;иженого настрою, по 111f58b 84;еншало , тобто після чергування у деяких працівників настрій по 111f58b 75;іршився, що могло бути викликано різними причинами. Працівників з незначним, але вираженим по 111f58b 85;иженим настроєм по 111f58b 73;ільшало , тобто після чергування у деяких працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів спо 111f58b 89;терігається зниження реактивності та активності, спо 111f58b 74;ільнення темпу реакцій, переважання ригідності. Також по 111f58b 84;еншала і кількість працівників із значно по 111f58b 85;иженим настроєм

В результаті діагностики емоційного (суб’єктивного) благопо 111f58b 83;уччя працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів після чергування у працівників всі по 111f58b 82;азниками залишилися без змін.

, що перебування працівників по 111f58b 78;ежно-рятувальних підрозділів у чергуванні є стресовим чинником, який як і будь який стресор впливає на психічний стан працівників визиваючи у нього стан психічної напруги та емоційні переживання.

Представлені в даному дослідженні теоретичні і практичні матеріали свідчать про те, що проблема стресостійкості особистості, що здійснює професійну діяльність в стресогенних ситуаціях в даний час є надзвичайно актуальною, але по 111f58b 82;и що по 111f58b 90;ребує серйозних і різносторонніх досліджень.