«Навчальний практикум організk 222j98c 2;ції будівництва»
Система вищої освіти повинна забезпечити потреби господарства України у фахівцях, які поєднують високу професійну підготовку та навички організk 222j98c 2;торської і управлінської діяльності.
Мета методичних вказівок - допомогти майбутньому спеціалісту і організk 222j98c 2;тору будівельного виробництва більш поглиблено та систематизовано вивчити цей курс, засвоїти практичні навички рішення організk 222j98c 2;ційно-управлінських задач. У вказівках концентрується увага на головних поняттях, положеннях, методах вирішення організk 222j98c 2;ційних задач.
Починаючи вивчати курс студент повинен ознайомитися з переліком модулів і необхідних тем. У кожній темі студент позначає питання, зрозумілі йому без додаткової проробки, а складні питання, які наведені без необхідних пояснень, він вивчає за рекомендованою літературою і конспектом під час самостійної роботи.
основні поняття, визначення, призначення, актуальність;
основний зміст теми: вихідні положення, методика, приклад;
проблемні питання теми і задачі удосконалення;
Методичні положення, приклади і контрольні запитання, які наведені у кожній темі цих вказівок, можна використовувати під час проведення контрольних і самостійних робіт, модульного контролю виконання індивідуальних занять згідно з виданим варіантом, рішенням практичних задач, а також під час підготовки до іспиту.
Методичні вказівки розроблені відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів за напрямком “Будівництво” від 2004 р. зі спеціальності
Організk 222j98c 2;ційно-технологічне проектування будівельного виробництва. 1.1 Склад, розробка, узгодження та затвердження проектно-технологічної документації (вихідні дані, порядок розробки проектів організk 222j98c 2;ції виробництва і виконання робіт). Вимоги державних будівельних норм до проекту організk 222j98c 2;ції будівництва та проекту виконання робіт. | ||
Сітьові моделі в організk 222j98c 2;ції будівельного виробництва. |
1 Організk 222j98c 2;ційно-технологічне проектування
Склад, розробка, узгодження та затвердження проектно-технологічної документації
1 Загальні положення.
Проектно-технологічна документація з організk 222j98c 2;ції будівництва та виконання робіт
3 Вихідні дані для розробки проекту організk 222j98c 2;ції будівництва та проекту виконання робіт.
4 Склад і зміст проекту організk 222j98c 2;ції будівництва та проекту виконання робіт.
„Організk 222j98c 2;ція будівельного виробництва” і засвоїти основні положення їх використання. Матеріал теми використовують під час читання лекцій, закріплюють під час проведення практичних занять, контрольних та самостійних робіт. Основні положення цих ДБН далі наведені у скороченій тезисній формі.
ДБН А.3.1-5-96 встановлюють загальні вимоги до організk 222j98c 2;ції під час будівництва, розширення, реконструкції і технічному переозброєнні об’єктів різного призначення. Цих вимог повинні дотримуватися усі учасники будівництва, незалежно від форм власності та відомчої належності. Усі рішення і заходи організk 222j98c 2;ції будівництва спрямовані на виконання зобов’язань за контрактами.
Проектно-технологічна документація з організk 222j98c 2;ції будівництва та виконання робіт.
Ця документація розробляється генеральною проектною організk 222j98c 2;цією, або на її замовлення – іншою, що має ліцензію на цей вид проектування. Проект організk 222j98c 2;ції будівництва (ПОБ) і проект виконання робіт (ПВР) повинні передбачати забезпечення міцності й стійкості споруджуваних і існуючих будівель в процесі будівництва, їх пожежну безпеку. Документація використовується під час організk 222j98c 2;ції діяльності учасників інвестиційного процесу, у разі вирішення питань фінансування і матеріально-технічного забезпечення будівництва.
Вихідні дані для розробки проекту організk 222j98c 2;ції будівництва та проекту виконання робіт.
Вихідними даними для проекту організk 222j98c 2;ції будівництва (ПОБ) є: завдання; матеріали вишукувань; строк будівництва; рішення ген- і субпідрядників, щодо механізk 222j98c 2;ції робіт; забезпечення матеріально-технічними, енергетичними ресурсами та мережами; відомості про умови виконання будівельно-монтажних робіт; забезпечення кадрами, транспортними засобами, санітарно-побутовими приміщеннями.
організk 222j98c 2;ційно-технологічні схеми з послідовністю зведення об’єктів;
робіт;
пояснювальна записка з характеристикою умов будівництва, методами виконання робіт; заходами щодо охорони праці і збереження навколишнього середовища.
водо-, тепло-, енергопостачання і освітлення;
пояснювальна записка, що містить обґрунтування до виконання робіт, потребу в енергоресурсах, перелік мобільних будівель, заходи щодо зберігання матеріалів і збереження навколишнього середовища.
Окремо складаються проекти організk 222j98c 2;ції будівництва на програму робіт будівельної організk 222j98c 2;ції.
Що встановлюють ДБН А.3.1-5-96 „Організk 222j98c 2;ція будівельного виробництва”?
На що спрямовані вимоги ДБН А.3.1-5-96?
Хто розробляє проектно-технологічну документацію?
Що передбачають ПОБ та ПВР?
Які вихідні дані використовують для розробки ПОБ?
На базі яких вихідних даних розробляють ПВР?
Що включають до складу ПОБ?
З чого складається ПВР?
Вимоги державних будівельних норм до проекту організk 222j98c 2;ції будівництва та проекту виконання робіт
1 Проектно-технологічна документація – невід’ємна складова частина документації на будівництві.
2 Забезпечення організk 222j98c 2;ції будівельного виробництва.
Під час вивчення державних будівельних норм слід ознайомитися з їх текстовою частиною, а також формами основних документів. Під час виконання практичних занять студенти самостійно заповнюють окремі форми відповідно до виданих завдань.
Будівництво об’єкта повинно здійснюватися на основі попередньо розроблених рішень з організk 222j98c 2;ції будівництва і технології виконання робіт, які повинні бути відображені в проектно-технологічній документації (ПТД). Ця документація є складовою частиною документації на будівництво поряд з проектно-кошторисною документацією (ПКД) та робочими кресленнями. До її складу входить ПОБ і ПВР. Склад і зміст ПТД, необхідної для здійснення робіт на об’єктах, встановлюється у контракті на його будівництво залежно від його виду, складності тощо.
Забезпечення організk 222j98c 2;ції будівельного виробництва.
Під час організk 222j98c 2;ції будівельного виробництва повинні забезпечуватися:
доцільні методи організk 222j98c 2;ції будівельно-монтажних робіт (БМР) (переважно поточні) з метою дотримання умов контрактів;
Під час організk 222j98c 2;ції будівельного виробництва керуються діючими нормативними документами, що регламентують:
Які рішення з організk 222j98c 2;ції будівництва відображаються у проектно-технологічній документації?
Що повинно забезпечуватися під час організk 222j98c 2;ції будівельного виробництва?
1 Загальні принципи та етапи розробки календарних графіків.
2 Календарні графіки будівництва об’єкта.
Графіки руху робочої сили, машин та механізмів.
4 Календарні графіки будівництва комплексу споруд та будівель.
Під час вивчення теми студент повинен засвоїти основні положення і норми ДБН А.3.1-5-96, методи порівняння і вибору економічних технологічних і організk 222j98c 2;ційних рішень будівельного виробництва з використанням сучасних технічних засобів і аналітичних моделей, а також вміти оцінювати прийняті рішення.
використання технологічної послідовності та паралельності виконання робіт;
проектно-кошторисної документації, характеристик району та потужностей організk 222j98c 2;цій, вимог замовника та умов контракту;
ІІ - розподіл об’єктів за пусковими комплексами, а об’єктів – на етапи та ділянки; виявлення складу підготовчих і основних робіт та способів їх виконання; обґрунтування способів організk 222j98c 2;ції будівництва та режиму праці;
ІІІ – розробка та оптимізk 222j98c 2;ція розкладу робіт і використання ресурсів;
IV
і машинного часу для наступного розподілу трудових і матеріальних ресурсів.
Вихідні дані – робочі креслення, контрактний строк будівництва, потужність організk 222j98c 2;цій та особливі умови.
Методика розробки календарного плану включає розрахунок параметрів і проектування графіка за формою (табл. 2).
Календарний графік виконання робіт за об’єктом
Обсяг робіт |
змін | |||||||
оформлюють графік руху робочої сили та графік роботи основних будівельних машин і механізмів (комплектів) (табл. 3)
| ||||||
| ||||||
| ||||||
|
Розробка календарних графіків під час реконструкції об’єктів
комплектують потоки призначаючи чисельність ланок, бригад, засоби механізk 222j98c 2;ції, пристосування тощо;
4 Матричні способи розрахунків потоків
1 Класифікація будівельних потоків.
2 Алгоритм розрахунку параметрів різноритмічних потоків.
3 Алгоритм розрахунку параметрів неритмічних потоків.
Оптимальна черговість виконання ділянок.
Особливості розрахунку і оптимізk 222j98c 2;цію потоків після лекції старанно проробляють на практичних заняттях. Далі наведені приклади розрахунків різноритмічних і неритмічних потоків.
неритмічні;
г) в залежності від глибини розчленування – на потоки з частковим та з повним розчленуванням;
|
|||||||
I |
|
|
|
||||
II |
|
|
|||||
III |
|
||||||
IV |
|
||||||
V |
|
|
|
||||
5 < 15 > 10 < 20 > 5 |
Матриця розрахунку параметрів часу
Початок будь-якого процесу на будь-якій ділянці, проставлений у лівому верхньому куті клітинки, не може бути за своєю величиною меншим, ніж закінчення попереднього процесу та тієї ж ділянки, проставленій у нижньому куті сусідньої лівої клітинки. У процесі розрахунку необхідно робити поправки або спробувати знайти клітинку, з якої слід починати розрахунок, керуючись правилом: за кожною парою процесів зіставляється тривалість їх виконання у діагональних клітинках у разі просування зверху вниз. Якщо усі строки правого стовпця будуть по діагоналі більше або рівні тривалостям лівого стовпця, то розрахунок слід починати зверху, а якщо менше – то знизу. У прикладі для першого і другого стовпців маємо 4 > 3; 2 > > > 2; 3 >
|
|
t - tA |
||||||
I |
|
|
|
| ||||
2 | ||||||||
II |
|
| ||||||
1 |
4 | |||||||
III |
12 |
|
| |||||
1 | ||||||||
IV |
|
| ||||||
1 |
1 |
1 | ||||||
7 9 10 9
max
Рисунок 1.3 -
< 4 < 3), а потім - більше (2 > 1 ємному значенню у суміжних стовпцях (2 – 4 = -2; 1-3 = -2).
III III
Рисунок 1.4 -
Під час організk 222j98c 2;ції неритмічних потоків бажано знайти оптимальну черговість виконання ділянок, яка б забезпечила меншу тривалість виконання робіт.
t t t t
t найбільшим значенням різниці. В останній рядок матриці записують процес з найменшим значенням різниці. Потім заповнюють другий і передостанній рядок матриці з таким розрахунком, щоб t і t
Процеси
|
|
t - tA |
||||||
IV |
|
| ||||||
1 |
1 | |||||||
III |
|
| ||||||
1 | ||||||||
I |
|
| ||||||
II |
10 |
|
| |||||
7 9 10 9
max
оптимізk 222j98c 2;ції
Циклограма неритмічного потоку після оптимізk 222j98c 2;ції
5 Сітьові моделі в організk 222j98c 2;ції будівельного виробництва
1 Сучасні сітьові моделі будівельного виробництва.
Топологія сітьового графіка та правила її побудови.
Алгоритм розрахунку параметрів сітьового графіка.
Корегування та оптимізk 222j98c 2;ція сітьових моделей.
Починаючи вивчення систем сітьового моделювання студент повинен зрозуміти, що цей спосіб планування і управління може стати ефективним механізмом, бо він поєднує планування виробництва, облік, аналіз та розробку управлінських рішень відповідно до оптимального варіанта з використанням сучасних персональних комп’ютерів. Система розрахована на сучасний рівень організk 222j98c 2;ції будівельного виробництва, підтримувати та розвивати який, будуть випускники нашого університету.
Сучасні сітьові моделі будівельного виробництва.
Топологія сітьового графіка та правила її побудови.
Структура сітьового графіка, яка визначає технологічний і організk 222j98c 2;ційний взаємозв’язок і взаємозалежність зветься топологією, а схема графіка-топологічною схемою. Кожна робота зображується у вигляді прямокутника, який поділяється на сім частин:
t | ||
R r |
Трп – ранній початок роботи;
t
Трз раннє закінчення роботи;
Тпп – пізній початок роботи;
Тпз – пізнє закінчення роботи;
R –
r –
- Для усіх початкових робіт Трн дорівнює 0.
Ранній початок інших робіт визначається як максимальне значення з ранніх закінчень попередніх робіт.
- Трз визначається як сума раннього початку роботи та її тривалість.
Пізній початок роботи дорівнює різниці між її пізнім закінченням і тривалістю цієї роботи.
Пізнє закінчення будь-якої роботи дорівнює мінімальному пізньому початку наступної роботи, а завершальної (завершальних) роботи (робіт) – тривалості критичного шляху.
Повний (загальний) резерв часу дорівнює різниці між пізнім і раннім початком роботи, що тотожно дорівнює різниці між пізнім і раннім закінченням роботи.
Корегування та оптимізk 222j98c 2;ція сітьових моделей.
Рисунок 1.6 -
Задача урахування потреби у ресурсах зводиться до порівняння графіка потреби у ресурсах з можливостями своєчасного забезпечення цієї потреби, або оптимізk 222j98c 2;ції її за обраним критерієм.
Primavera Project Planner” надає великих можливостей розрахунку розкладу і вирівнювання споживання ресурсів. Вона забезпечує визначення черговості поділу робіт на частини, розтягування та стиснення робіт згідно з можливістю їх індивідуальної реалізk 222j98c 2;ції.
Принципи корегування і оптимізk 222j98c 2;ції сітьових графіків.
БН А.3.1-5-96 “Організk 222j98c 2;ція будівельного виробництва”. - К., 1996.
С.А. Ушацький, В.Г. Лубенець та інш. “Організk 222j98c 2;ція зведення і реконструкції будівель та споруд”. - К., Вища школа, 1992.
Посібник з розробки проектів організk 222j98c 2;ції будівництва і проектів виконання робіт. - К., 1997.
Робоча програма та методичні вказівки до самостійного вивчення курсу „Навчальний практикум організk 222j98c 2;ції будівництва”
Укладачі:
Кучма
Відповідальний за випуск А. В.Дружинін
Формат 60*84 1/16 Папір друк.№2
Підп. до друку Обл.-вид. арк..
Надруковано на ризографі. Ум.друк.арк.
Тираж 100 прим. Зам. №1040 Безкоштовно.
|