ДОСЛІДЖЕ 525f57f 53;НЯ МОВИ ПРАВА
розглядали і продовжують розглядати під кутом зору інструментальної юридичної техніки. Інструментальна орієнтованість юридично-лінгвістичних розвідок – це, звичайно, дуже важливий для теорії і практики, але далеко не єдиний вектор перспективних дослідницьких зусиль. Власне ж філософські аспекти стали залучатися лише останнім часом, головним чином у зв’язку з обговоренням логічного статусу термінів, удосконалювання юридичних визначень і близьких до них питань семіотичного аналізу, що, як правило, зводяться тільки до семантики природної мови, залишаючи осторонь такі семіотичні аспекти, як синтактика і прагматика мови права.
В другому випадку мова йде про відносно сталі терміни спеціальних наук (наприклад, у сфері нормативного регулювання роботи енергетичних або транспортних підприємств, ін
витонченому професіоналізмові у відносно вузькій сфері спеціалізації. Особливо показовий щодо цього підхід до підготовки юристів у США, де, як правило, трирічне навчання в юридичній школі можна почати тільки після закінчення університету і отримання ступеня як мінімум бакалавра з якоїсь іншої спеціальності. Таким чином, будь-який юрист має необхідну для вузької спеціалізації мовну компетентність щонайменше у двох споріднених сферах – конкретно-спеціальній і юридичній, що, на наш погляд, сприятливо позначається на функціонуванні всієї правової системи.
|
