Міжнародне співробітництво щодо протидії корупційним проявам у країl 626b19g 5;ах СНД
Політичне та економічне співробітництво, яке останнім часом має тенденцію до розширеного розвитку, перетворює корупцію в інтернаціональну проблему. Крім того, бюрократія у міжнародних організаціях перебуває під меншим контролем порівняно з національними, контрольованими громадськими організаціями своїх країl 626b19g 5;. Усе це спричиняє корупцію, яка, до того ж, внаслідок специфіки роботи міжнародних організацій, перебуває в зоні меншого ризику для учасників корупційних угод.
Корупція у міжнародному економічному співробітництві виявляється у процесі створення підприємств за участю іноземного капіталу, у ході реалізації інвестиційних проектів та приватизації державної власності, при вирішенні проблем розподілу продукції та в інших формах. Від цього виду корупції не захищена жодна країl 626b19g 5;а.
У рамках Програми розвитку Світовим банком було зроблено аналіз структури управління різних країl 626b19g 5;. За переконаннями фахівців, одним із чинників, які гальмують розвиток держав, є корупція та пов’язані з нею проблеми у державних адміністраціях, що певною мірою знаходить відображення і в Україl 626b19g 5;і.
На зміну злиттю держави та економіки, характерного для комуністичної системи, у більшості країl 626b19g 5; прийшов новий порядок. Але поділ приватних і державних інтересів при цьому не набув досить чітких рис. Корупція набула нових аспектів, досягла нових висот і створила нові проблеми.
Демократія і вільний ринок ніколи не гарантували захисту від організованої злочинності і корупції, але в країl 626b19g 5;ах із складним геополітичним оточенням, їх ефект ще слабшає.
До міжнародної діяльності організованих злочинних угруповань долучалися деякі політики. Знання радянських торгових шляхів дає їм можливість використовувати недосконалість податкових і митних правил. Процвітаюча торгівля енергоресурсами в регіоні дає яскраві приклади того, як закулісні угоди сприяли зростанню корумпованості економік цих країl 626b19g 5; поза залежністю від їхнього політичного та економічного розвитку. З 1992 р. Вірменія втратила понад 200 мільйонів доларів у результаті розкрадань і шахрайства в енергетичному секторі. В Азербайджані в присвоєнні грошей, отриманих від продажу нафти, були звинувачені 16 відомих політичних діячів, у тому числі спікер парламенту і два колишніх міністри зовнішньоекономічних зв’язків. А в Україl 626b19g 5;і вищі керівники корпорації змішаного типу “Єдині енергетичні системи Україl 626b19g 5;и”, головного імпортера енергії, звинувачені у незаконному переказі за кордон більш 1,1 мільярда нафтодоларів.
Недостатньо розвинені судові системи стали ще слабкішими. Судові системи здебільшого не одержують достатнього фінансування, а закони кваліфікують корупцію досить невиразно, щоб були підстави розпочинати рішучі дії в цьому напрямку. Поліція в багатьох країl 626b19g 5;ах недостатньо підготовлена і погано оснащена технічно, щоб ефективно протидіяти злочинності. Деякі країl 626b19g 5;и, наприклад Грузія, не приділяють належної уваги цьому питанню і легалізували багато чого з практики чорного ринку.
У багатьох країl 626b19g 5;ах корупція справила великий вплив на процес перерозподілу основної маси наявних активів, закріплюючи в нових правилах і інститутах переваги впливових вузьких ділових і політичних кіл, що володіють особливими правами та інтересами. На всій території СНД могутні фірми й окремі “олігархи” скуповують політиків і чиновників з метою формування у своїх власних інтересах правових, політичних і регулюючих умов.
Корупція і кумівство в кожній з цих країl 626b19g 5; уже протягом довгого часу йдуть пліч-о-пліч з економічними складнощами переходу від централізованої планової економіки до вільного ринку. У числі безпосередніх наслідків розвалу Радянського Союзу - посилення діяльності організованих злочинних груп, які заповнили вакуум, що залишився після зникнення КПРС і державних інститутів. Найбільш показовим є приклад Росії, де традиційні “злодії в законі”, які багато десятиліть домінували в підпільному житті, зуміли в нових умовах скористатися своїми зв’язками і перетворитися в ключові фігури посткомуністичної економіки. Їхній вплив, однак, зменшувався прямо пропорційно новим альянсам, укладеним між державними чиновниками і впливовими підприємцями, які використовували свої методи, а іноді й підтримку кримінального світу. Бюрократи витісняли великих представників мафії, чи, скоріше, використовували їхні методи, їхню організацію, а в деяких випадках і їхніх людей.
У країl 626b19g 5;ах колишнього СРСР політична й економічна лібералізація - відповідно гласність і перебудова - були ініційовані не громадянським суспільством, а керівництвом компартії. Після розпаду СРСР і появи нових держав, вибір структури політичної системи і програми економічних реформ був зроблений не в процесі проведення широких консультацій у масштабі всього суспільства і не на основі суспільного консенсусу, а в результаті рішення елітної групи реформаторів. Позбавлений переваг інституціональних гарантій процес економічних реформ став особливо не захищеним від захоплення державної влади вузькою групою приватних політичних і ділових кіл.
Для багатьох пересічних громадян безпосереднім і суттєвим результатом перехідного періоду стало зниження життєвого рівня. Поширення бідності почалося з різкого скорочення ВВП, що становило 50% у країl 626b19g 5;ах СНД.
Безсумнівно, що бідність може сприяли поширенню корупції, оскільки бідні країl 626b19g 5;и мають менше ресурсів для практичного здійснення і підтримки контролю і нагляду, необхідних для стримування зростання масштабів цієї проблеми.
Корупція створює своєрідне зачароване коло. Втрата країl 626b19g 5;ою доходів від оподатковування обмежує можливості бюджету, що, у свою чергу, змушує відмовлятися від проведення відповідного законодавства, митної і податкової політики, необхідних для подолання кризи. Крім того корупція породжує, хаос і несправедливість, що підштовхує багатьох людей із усіх прошарків суспільства у сферу тіньової економіки. Соціальні проблеми загострилися навіть у країl 626b19g 5;ах Балтії, з економічної точки зору стабільніших із усіх пострадянських країl 626b19g 5;.
Як це не парадоксально, але на певному етапі розвитку економіки, корупція може бути корисна. Це відбувається в тому випадку, якщо чинні в країl 626b19g 5;і чи регіоні закони і нормативи застаріли і їхнє часткове порушення може прискорити розвиток бізнесу. Подібні процеси відбувалися, наприклад, на всьому пострадянському просторі відразу після розпаду СРСР - коли формально не скасоване радянське законодавство вступало в протиріччя з новими реаліями життя і повсюдно порушувалося.
Крім того, корупція допомагала бізнесменам суттєво знижувати вартість бізнесу і більш ефективно розвивати його. Однак дуже швидко корупція перетворюється в страшного ворога економіки. Країl 626b19g 5;и з корумпованою економікою характеризуються високим ступенем незахищеності прав власності і меншою ефективністю роботи компаній. Тут темпи зростання економічних показників у середньому на 10% нижчі, ніж у більш благополучних державах. При цьому, за даними дослідження Світового банку, навіть якщо рівень хабарів у країl 626b19g 5;і чи регіоні невисокий, він все одно не влаштовує й відлякує іноземних інвесторів.
Обнадіює той факт, що держави-члени СНД усвідомили необхідність спільних дій у боротьбі з корупцією, що проблема набагато ширша, і що для протидії її власних ресурсів окремо взятої країl 626b19g 5;и недостатньо.
Так у березні 2000 р. міністри внутрішніх справ трьох балтійських країl 626b19g 5; підписали угоду про захист свідків і жертв. У рамках цієї угоди стало можливим, наприклад, організувати переїзд з однієї країl 626b19g 5;и в іншу свідків, яким може загрожувати небезпека. Естонія в липні оприлюднила постанову, що зобов’язує приблизно 100 тис. державних цивільних службовців країl 626b19g 5;и представляти щорічну декларацію про доходи. Казахстан, і Бєларусь почали подібні ж кроки для приборкання своєї бюрократії.
Під час відсутності послідовних дій уряду з втілення в життя антикорупційного законодавства, ключову роль у справі протидії корупції в багатьох країl 626b19g 5;ах виконує преса. У Грузії газети є основною силою у викритті корупціонерів. Найчастіше журналісти роблять це, наражаючись на небезпеку.
У більшості країl 626b19g 5;, як і раніше, існує безліч факторів, що послабляють потенційно могутній внесок ЗМІ в протидію корупції, у тому числі: державний контроль, конфлікти інтересів, породжені розподілом власності; нарешті, корупція в самих ЗМІ. Правові гарантії свободи слова створять фундамент системи активно діючих ЗМІ. Але придушення преси може здійснюватися й іншими способами, найбільш показовими з яких є закони про наклеп і залякування. У Туркменістані, наприклад, закон забороняє ЗМІ публікувати будь-які критичні висловлювання на адресу іншої особи чи установи, крім критики, що виходить з вуст самого президента. У деяких країl 626b19g 5;ах насильство проти журналістів призвело до виникнення сильної самоцензури.
Казахстан був першою країl 626b19g 5;ою в СНД, яка прийняла закон про боротьбу з корупцією, що дало правову основу для викорінювання цього зла. У країl 626b19g 5;і створені різні комісії з протидії корупції, але поки що змін на краще не відчувається. І це не дивно, адже протидіють корупції ті, хто сам більше всього нею уражений. Тим часом корупція являє серйозну загрозу суспільству. Хабарництво пустило в Казахстані глибокі корені і перетворилося у всеохоплююче явище. Воно проникло в усі сфери життя казахстанського суспільства і стало візитною карткою держави.
У протидії корупційним проявам країl 626b19g 5;и-члени СНД тісно співпрацюють. Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав 24 вересня 1993 р. з метою забезпечення ефективної взаємодії держав - учасників СНД у галузі попередження і боротьби з організованою злочинністю в рамках чинного національного законодавства держав Співдружності створено Бюро з координації боротьби з організованою злочинністю та іншими небезпечними видами злочинів на території Співдружності Незалежних Держав. Воно має статус самостійного органа на рівні Управління МВС країl 626b19g 5;и місця перебування, підзвітного нараді міністрів внутрішніх справ держав - учасників СНД.
учасників СНД.
Країl 626b19g 5;и-члени СНД переконані, що для успішної протидії корупційним проявам необхідно зробити роботу чиновників більш прозорою. Вони намітили основні напрямки своєї участі у протидії корупції:
Таким чином, слід зазначити, що ефективна протидія корупції в країl 626b19g 5;ах СНД можлива лише при тісній співпраці, взаємодопомозі насамперед політичній і економічній.
|
