Центральне місце в них займає конституційне право громадян брати участь в управлінні державними та суспільними справами, які реалізуються через можливість обирати та бути обраними (ст.38 Конституції України).
від 14.01.1998 р., “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим” від 12.02.1998 р.
та ін. Частина 1 ст. 243111 ЦПК України, в свою чергу, передбачає порядок подання скарг: на рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій або їх членів; органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їх посадових і службових осіб, кандидатів у народні депутати, об’єднань громадян. При цьому слід зазначити, що закон на відміну від ЦПК не відносить до суб’єктів, рішення, дії чи бездіяльність яких можуть бути оскаржені до суду, кандидатів в народні депутати України. Таким чином, ЦПК передбачає більше коло суб’єктів виборчого процесу, рішення, дії чи бездіяльність яких може бути оскаржено, що, безсумнівно, правильно, бо кандидати в народні депутати – це досить значна кількість суб’єктів виборчого процесу.
відносно Закону, що стосується судового захисту виборчих прав, доцільним було б уникнути такого дублювання, виключивши з Закону норму, яка передбачає вимоги, що ставляться до скарги.
такі суто процесуальні питання, як: порядок судового розгляду (ст. 24313 ЦПК України); склад осіб, які викликаються в судове засідання (ст. 243 14 ЦПК України); порядок постановлення та оскарження рішення.
|