податкових 616j94g відносин
Нині Україна йде шляхом реформування як соціально-економічних, так і правових 616j94g відносин, що регулюють фінансову діяльність держави та суспільства. Приймаються нові нормативні акти, насамперед із питань оподаткування, також значні зміни відбуваються у цивільних та господарських відносинах. Прийняті, але вступають у дію з 1 січня 2004 р. Цивільний кодекс України (Офіц. вісн. України. – 2003. – № 11. – Ст. 461) та Господарський кодекс України (Там же. – Ст. 462). Законотворчий процес та діяльність держави при регулюванні сфери оподаткування передусім ґрунтуються на нормі права, закріпленій у ст. 67 Конституції України, яка встановлює обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом (Відомості Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141).
3) обов’язок з надання податкової звітності. На законодавчому рівні визначення терміна “податковий обов’язок” не закріплено. Існуюча прогалина у податковому праві (податковому законодавстві), вживання некоректного в даних правовідносинах поняття “податкове зобов’язання” призводить до підміни власне податкових 616j94g правовідносин, де переважає дія впевненого імператива та презумпція винності платника податків і зборів над цивільно-правовими відносинами, регульованими диспозитивними методами, що припускають рівність сторін, як це випливає з терміна “зобов’язання”. Це також підтверджується положеннями ст. 2 чинного ЦК України та ст. 1 нового ЦК України. Йдеться про те, що до відносин, заснованих на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони іншій, а також до податкових 616j94g та бюджетних відносин нинішній Кодекс не застосовується. У законодавстві України, яке діє в сфері оподаткування, вживаються два наведених вище терміни: “податкове зобов’язання” і “податковий обов’язок”, при цьому слід зазначити, що вони найчастіше вживаються в нерозривному зв’язку один з одним. На прикладі деяких законодавчих актів пропонується проаналізувати вживання і взаємозв’язок зазначених термінів. У законі України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” податкове зобов’язання розуміється як зобов’язання платника податків сплачувати в бюджети та державні цільові фонди відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені чинним Законом, іншими законами України (Відомості Верхов. Ради України. – 2001. – № 10. – Ст. 44). Закон України “Про податок на додану вартість” під податковим зобов’язанням передбачає загальну суму податку, одержану (нараховану) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом (Відомості Верхов. Ради України. – 1997. – № 21. – Ст.156). У законі України “Про систему оподатковування” під платниками податків розуміються платники податків і зборів (обов’язкових 616j94g платежів) – юридичні й фізичні особи, на яких за законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори – обов’язкові платежі (Там же. – 1991. – № 39. – Ст. 510). Згідно з Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” платниками податків і зборів є юридичні особи, їхні філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, що мають статус суб’єкта підприємницької діяльності або не мають такого статусу, на яких відповідно до законів покладений обов’язок утримувати і/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню і штрафні санкції, про словосполучення “обов’язок платника податків” також ідеться у ст. 4.4.1. цього закону (Там же. – 2001. – № 10. – Ст. 44).
Отже, в основу термінів, які вживаються в основних законодавчих актах, що регулюють податкові відносини, покладено саме податковий обов’язок, який включає комплекс елементів – обов’язків, а саме: 1) безпосередню сплату визначених сум податків і зборів (обов’язкових 616j94g платежів) у встановлений законом термін, тобто податкове зобов’язання (термін-поняття, яке вживається в законодавчих актах); 2) обов’язок по сплаті штрафних санкцій і пені, нарахованих на суму податкового боргу, несплаченого платником у встановлені в законі терміни; 3) обов’язок по веденню і наданню у встановлених законом випадках у контролюючі органи податкового обліку та податкової звітності для перевірки правильності, повноти, своєчасності й достовірності сплати податків і зборів (обов’язкових 616j94g платежів), тобто правильності та достовірності нарахування податкового зобов’язання, також їхнього відображення в податковій звітності, податковому та бухгалтерському обліку.
Таким чином, термін “податковий обов’язок” містить у собі термін “податкове зобов’язання”, бо на платникові податків і зборів (обов’язкових 616j94g платежів) покладається безумовний обов’язок платити податки і збори, встановлені законодавством. Більш точним терміном, який відображав би всю сукупність обов’язків платника податків, не вводив у податкові відносини диспозитивність, яка випливає з терміна “зобов’язання”, був би термін “податковий обов’язок” або “податковий обов’язок платника податків” – обов’язок платника податків і зборів (обов’язкових 616j94g платежів) сплачувати в бюджетні і державні цільові фонди відповідну суму коштів у порядку й у терміни, встановлені законом, вести податковий облік і надавати податкову звітність відповідно до закону.
|
