Розглядаючи управління ЗНЗ як багаторівневе системне утворення, яке ґрунтується на філософії, політології, економіці, соціології, праві, психології, педагогіці, фізіології, гігієні праці тощо, вітчизняні вчені інтегрували теоретичні положення і досвід у вищезгаданих сферах, т 646i85g ;ворчо їх інтерпретували та перенесли на управління ЗНЗ, з урахуванням його особливостей й і тим самим створили умови для розвитку науки і практики управління. Тим самим створивши науку менеджменту освітніх інновацій. Особливістю менеджменту освітніх інновацій – є створення умов щодо розвитку освітніх інновацій і управління ними.
Управління інноваційним процесом в ЗНЗ потребує його переведення в якісно новий стан. Більш відкритий щодо попереднього, створюючи відповідні умови для:
Ті, що обумовлені впливом систем більшого загального рівня;
глибока повага і довіра до вчителів, учнів, батьків;
оволодіння культурою спілкування, суперечок, диспуту;
суворе дотримання законів, правових та моральних норм поведінки;
забезпечення авангардної ролі керівників школи, здатних забезпечити умови розвитку творчого потенціалу педагогічного та учнівського колективів, забезпечення оптимальних умов праці;
розширення гарантованих прав учителя та учня; боротьба з формалізмом ( надання важливості формі, а не сутності справі) [,38] у керівництві діяльністю школи; обмеження інспекторського та адміністративного контролю, розширення громадського контролю та самоконтролю; впровадження демократичної виробничої системи усіх ланках діяльності школи; забезпечення гласності і діяльності школи, як прояву характерної риси демократизації; впровадження учнівського самоврядування; створення атмосфери співробітництва і співдружності; опора на колективність і колегіальність, підвищення персональної відповідальності за наслідки роботи кожного працівника школи [].
Таким чином, він зазначив, що в управлінні школою можна досягти оптимальних результатів лише за умови участі в виробленні рішення та його прийнятті всіх членів шкільного колективу. Якщо ж деякі функції керівника передаються вчителям або учням можлива поява самоврядування. Отже, М.М. Поташник, оптимальне управління представлене тріадою: “управління – співуправління – самоврядування” [].
Принцип гуманізації в управлінні розкриває людину як унікальну цілісну особистість, що розвивається у процесі активної самореалізації свого творчого потенціалу в системі взаємодії з іншими людьми. Ключовим поняттям гуманності є турбота та взаєморозуміння (емоційна чуйність, співпереживання, здатність розподіляти почуття та думки іншого); взаємодопомога, взаємодія (співробітництво, співучасть, принцип не насильства у розв’язанні конфліктів) [].
Гуманізація управління ЗНЗ передбачає формування гуманних стосунків між його учасниками (вчителями, батьками, учнями), які передбачають самореалізацію особисто таких складових як гуманні мотиви, гуманні якості, гуманні переконання [].
Визначення принципу національної спрямованості в управлінні включає визначення керівником ЗНЗ ідейного багатства народу, його морально-естетичні цінності, трансформовані в засобах народної педагогіки, принципах, формах та методах їх реалізації, систематичну виховну діяльність родини, громадських навчально-виховних закладів, організацій, установ [ ].
Застосування керівниками ЗНЗ в управлінні принципів гуманізму, демократизму та національної спрямованості у сукупності із сучасними науковими підходами (системний, ситуативний, глобалістичний (цілісний) характеризують основу теоретико-методологічних засад менеджменту освітніх інновацій і надають можливості переведення закладу освіти (ЗНЗ) у більш якісніший стан функціонування та розвитку.
розглядається як набір правил чи принципів, якими керуються управлінці; як системний спосіб мислення, суть якого полягає в пошуку простого у складному, декомпозиції проблеми на складові частини. В його основі лежить поняття “система” як певна цілісність, яка складається із взаємозалежних частин (елементів), кожна з яких вносить свій внесок у характеристику цілого
ми розуміємо конкретний набір обставин, який впливає на організацію діяльності в даний час [].
єдину систему, яка включає в себе локальні, регіональні та глобальні системи; інтегровану систему, засновану на багатомірних взаємозв’язках між окремими підсистемами; живу організуючу систему, в основі якої лежать принципи гомеостазіса, зрівноваженості та балансу; розвиваючу систему, для якої важливий збалансований розвиток. Порушення цієї збалансованості призводить до виникнення глобальних проблем, розв’язання яких вимагає спільних зусиль усіх країн світу
Ю.А.Конаржевського [], В.Ю.Кричевського [], О.А.Орлова [], Т.І.Шамової [] та ін. В той же час з’явились праці, в яких предметно розглядались ті чи інші структурні компоненти управління ЗНЗ. Зокрема, питання планування відображені в сучасних розробках В.В.Григораша, О.М.Касьянової, О.І.Мармази []; внутрішкільного контролю – в працях Л.М. Калініної [], Є.Н.Хрикова [] та ін. Питанням наукової організації праці присвячені роботи М.В.Черпінського [], І.П. Раченка; психологічним аспектам управління – Р.Х Шакурова, Л.М.Карамушки [], Н.Л.Коломінського []; економіці управління школою – О.Т. Шпака [].
віднесені:
Відмітимо, що велика група вчених розробляла зміст управління закладом освіти, під яким розуміється сукупність операцій і дій суб’єкта управління, які відповідають послідовній зміні стадій управлінського циклу [].
організаційно-розпорядчі) та економічні [].
введена класифікація методів організаційно – педагогічної діяльності керівників ЗНЗ, які залежать від способів адміністративного впливу (переконання, примушування), форм адміністративного впливу (зауваження, попередження, догана), мотивів адміністративного впливу (організаційного і морального стимулювання) [].
відповідно до мотиваційної характеристики у складі методів управління виділено три основні групи: економічні, організаційно–розпорядчі та соціальні. До економічних методів управління віднесені всі методи, за допомогою яких здійснюється вплив на економічні інтереси колективу і окремих його членів. Цей вплив здійснюється матеріальним стимулюванням окремих працівників і колективу в цілому. До організаційно – розпорядчих віднесені методи управління, які спрямовані на використання таких мотивів трудової діяльності, як почуття обов’язку, відповідальності, в тому числі адміністративної тощо. Ці методи характеризуються прямим характером впливу: будь-який регламентуючий чи адміністративний акт підлягає обов’язковому виконанню; вони тісно пов’язані з економічними методами [].
|
| |||||||||||
|
- керівництво та моніторинг освітнього процесу; |
|||||||||||
і тому реалізується шляхом розкриття:
Захід або сукупність заходів у будь-якій людській діяльності, спосіб досягнення мети, шлях вирішення певного завдання [].
організаційні та розпорядчі; до економічних – сукупність способів забезпечення раціонального використання економічних законів у господарській діяльності; до психолого-педагогічних – способи впливу на об’єкт управління, пов’язані із системою заохочення.
метод впливу керівника на економічні інтереси колективу і окремих його членів, тобто економічні методи управління.
До вербальних методів управління віднесено: індивідуальну та групову бесіду, діалог, інструктаж, консультацію, які проводить керівник ЗНЗ з підлеглими; до дослідницьких - аналіз та синтез прийнятих управлінських рішень членами адміністрації школи, моніторинг якості навчально-виховного процесу; до ілюстративно-показникових – застосування стендів, таблиць, графіків тощо; до техніко-технологічних – застосування сучасних технічних засобів в управлінні [
|
в менеджменті освітніх інновацій | |||
Діалогізм в управлінні ЗНЗ розглядаємо як таке явище, коли кожний учасник навчально-виховного й управлінського процесів має право висловлювати вільно власні думки, опонувати керівникові.
Принцип діалогічності в управлінні забезпечується: пізнанням світу в органічній єдності з іншими способами його розуміння; формуванням діалогічного розуміння особистістю вільного культурного спілкування з іншими людьми і з собою; пріоритетністю особистості учня і вчителя в освітньому процесі.
розробити обов’язкові вказівки і накази для всіх учасників навчально-виховного процесу;
Застосування персональних комп’ютерів та електронної мережі Інтернет в управлінській діяльності керівників ЗНЗ дозволяє забезпечити: своєчасність сприйняття і передачі оперативної інформації до будь-якого адресата; своєчасність передачі й отримання аналітичної інформації; надання оптимального об’єму інформації з вірогідністю не нижче допустимого рівня; надання рекомендацій за вибором рішень та скорочення тривалості процесу вироблення рішення.
В цілому, інформаційне забезпечення управління ЗНЗ є спеціально організованою системою збору, обробки, збереження та застосування чітко визначеного комплексу інформації, що відображає реалізацію цілей та завдань організації і на сучасному етапі розвитку має суттєве значення [].
Адміністративно – функціональна технологія управління ЗНЗ характеризує управлінський процес без урахування теорії менеджменту й появи ринкових відносин; конкурентно-представницька технологія – враховує менеджмент і ринкові умови, проте не враховує появу інновацій і інвестицій, які з’явились в системі освіти і в тому числі в системі загальної середньої освіти останнім часом.
У період переходу України до ринкових відносин для ЗНЗ актуальним стає питання застосування теорії педагогічного менеджменту, що дає можливість запровадити додаткові об’єктивні критерії оцінювання результативності праці кожного працівника, а керівника – наблизити до його проблем. У такій освітній організації утверджується демократичний стиль управління; пріоритетними стають колегіальні форми управління; організаційною структурою лінійно-функціональна; підвищується конкурентоспроможність закладу освіти, він набуває позитивного іміджу , під яким в теорії розуміється “образ натуралізованої реальності, який описує природу явища, його сутність без прикрас і культурної обробки”[]. Таку організаційну модель управління називають конкурентно-представницькою, в ній керівник (К) розміщується у площині об’єкту управління і відіграє важливу роль у формуванні іміджу ЗНЗ спільно з іншими членами колективу. У колективі діє єдина команда. Така модель обґрунтовується науковими засадами теорії менеджменту
Практично в усіх інноваційних ЗНЗ вводяться додаткові адміністративні посади, такі як: заступник директора з науково-методичної роботи, координатор проекту, диспетчер – координатор, “тьютор”, науковий консультант, керівник творчої педагогічної майстерні тощо.
Керівник – диспетчер – нова посада в особистісно-орієнтованій системі навчання, в якій підвищується роль учителя як наставника – фасилітатора (від англ. Fasilitate – “той, що допомагає”) роботи [].
Здійснення інноваційної діяльності у ЗНЗ передбачає збільшення у керівника управлінських функцій. Поряд із класичними (традиційними) функціями управління ЗНЗ керівники в менеджменті освітніх інновацій виконують ряд додаткових функцій, таких як: прогностична, консультативна, менеджерська, представницька, інформаційна, політико-дипломатична, проектна та ін. [].
Особлива увага сучасними дослідниками приділяється прогнозуванню результатів розвитку ЗНЗ. Для цього керівник інноваційного ЗНЗ має оволодіти не лише емпіричними і теоретичними методами педагогічних досліджень, а й науково прогностичними, до яких, на думку Б.С.Гершунського можно відносити інтуїтивні і формалізовані [].
1. Здійснення інноваційної діяльності в ЗНЗ передбачає зменшення кількості навчальних годин для засвоєння учнями теоретичних знань, практичних умінь і навичок. Так, навчання учнів в експериментальних класах, де реалізуються інноваційні освітні програми, такі як “Розвивальне навчання”, “Крок за кроком”, “Довкілля”, “Росток” , “Азимут” та інші є випереджальним, про що стверджується в розробках педагогів – новаторів: О.К.Дусавицького, В.В.Давидова, Н.З.Софій, В.Р.Ільченко, Т.М.Пушкарьової, С.І.Подмазіна та ін [ ].
В управлінні інноваційною діяльністю в ЗНЗ на перший план висуваються функції, що спрямовують заклад освіти на постійний розвиток (бачення стратегії та розвитку), керівництво та моніторинг освітнього процесу, мотивацію та управління персоналом, управління розвитком та фінансами, внутрішню та зовнішню комунікації. Кожна з цих функцій управління ЗНЗ забезпечується відповідними управлінськими операціями і діями керівника, а саме:
функція керівництва та моніторингу освітнього процесу забезпечується: діагностуванням усіх видів діяльності, що здійснюються в ЗНЗ (навчальна, розвивальна, управлінська); організацією, координуванням і коригуванням діяльності всіх підрозділів школи; контролем і обліком діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу;
функція мотивації й управління персоналом забезпечується: мотивацією діяльності членів педагогічного й учнівського колективів, працівників школи; підвищенням рівня професійної компетентності педагогічних працівників; створенням умов для отримання професійних консультацій з галузі інноватики, методики, менеджменту, прогностики, техноматики, психології, медицини, соціології, філософії та інших нових наукових галузей;
функція управління розвитком та фінансами забезпечується: фандрайзингом (залученням інвестицій); раціональним використанням людських, матеріальних, фінансових ресурсів; маркетингом освітніх послуг;
Раціональне поєднання цільових і спрямовуючих на розвиток функцій управління, сучасних форм, методів і засобів управління ЗНЗ, застосування принципу інноваційності в управлінні ЗНЗ забезпечує ефективну діяльність з формування творчого потенціалу колективу вчителів та учнів; професіоналізму керівника; демократичних, гуманних, відкритих стосунків між учасниками навчально-виховного й управлінського процесів [].
|
