строкового тр&# 949h76j 1091;дового договору
1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Хоча ст. 23 КЗпП розрізняє три види договорів про працю, але аналіз інших норм Кодексу, наприклад, ст.ст. 36, 39, 39-1, 40 дає змогу зробити висновок, що залежно від строку дії існують два види трудового договору – безстроковий та строковий.
Говорити про безстроковий трудовий договір з точки зору термінології не зовсім правильно. Можна припустити, що строк є умовою договору, але тоді важко збагнути його природу. Існування будь-якого строку обмежене, щонайменше, двома моментами – встановленням або початком плину та датою закінчення або настання. Тому строк (проміжок часу) є необхідною умовою строкового тр&# 949h76j 1091;дового договору. Стосовно ж договору безстрокового зазначимо, що період його дії не є строком у повному розумінні цього поняття. Так, дійсно, він починає плинути та обчислюватись з моменту, встановленого сторонами трудового договору. Однак його кінцева межа не визначається. Вона виникає внаслідок вольових дій суб’єктів трудових правовідносин, спрямованих на їх припинення, одночасно з цими діями. Заздалегідь при укладенні трудового договору її не встановлюють. Невизначеність кінцевої межі терміну безстрокового тр&# 949h76j 1091;дового договору не дозволяє говорити про нього як про строк чинності договору.
Більшість фахівців з трудового права, такі, як В.М. Артеменко, Є.О. Голованова, О.М. Прудинський, часто вживають зазначений термін, але вкладають у нього різний зміст.
Визначимо своє ставлення до цієї проблеми. Законодавець застосовує категорію “строковий трудовий договір” як загальну, що характеризує будь-який трудовий договір з обмеженим терміном дії. Саме тому, що їх чинність обмежується визначеним періодом часу, збігання котрого є самостійною підставою для припинення трудових правовідносин – строковість є головною ознакою відмежування вказаних трудових договорів від безстрокових. Крім того, дійсність існування строкових трудових договорів не викликає сумніву. Це підтверджується практикою широкого застосування всіх видів даного договору, особливо тр&# 949h76j 1091;дового контракту.
договір, що укладається на час виконання певної роботи (п. 3 ст. 23 КЗпП);
На наш погляд, контракт є особливим видом строкового тр&# 949h76j 1091;дового договору. Його строковий характер випливає передусім із такої важливої ознаки, як індивідуалізація змісту трудових правовідносин, що виникають на підставі контракту. Норма права як форма лише виражає зовні цей аспект його правової природи.
працівників, які уклали строковий трудовий договір, майже зовсім не відрізняється від становища працюючих на підставі трудового договору на невизначений строк, але, в той же час, деякі фахівці підкреслюють, що строкові трудові договори не є типовими. Можна визначити такі особливості строкових трудових відносин.
ст. 36 КЗпП України).
Останнім часом намітилась тенденція до законодавчого визначення сфери застосування строкового тр&# 949h76j 1091;дового договору. З урахуванням того, що він певною мірою обмежує право працівника на зміну місця роботи, хоча і за його згодою, законодавець прагне до чіткого визначення випадків укладання цього договору. В даному випадку виявляється також прагнення обмежити свавілля роботодавців щодо нав’язування працівникам строкових трудових договорів, адже в момент його закінчення ніхто не цікавиться, чи прагне працівник продовжувати трудові відносини; за наявності бажання звільнити працівника по закінченні строку роботодавцю ніщо не може завадити це зробити.
|
