ЩОДО ПИТАННЯ АДАПТАЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРАВОВИХ СТАНДАРТІВ

кримінально-проц 111d35b есуального законодавства України до європейських правових стандартів

Зі вступом до Ради Європи 9 листопада 1995 р. Україна визнала як пріоритет інтеграцію у співтовариство європейських держав. Такий пріоритет зумовив необхідність реалізації великої кількості змін у правовій сфері, зокрема, реформування та приведення у відповідність системи кримінально-проц 111d35b есуального законодавства України із нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод (1959 р.), Міжнародним пактом про громадянські й політичні права (1966 р.), підписаними та ратифікованими Україною,  із нормами Європейської конвенції про взаємодопомогу в кримінальних справах (1959 р.) та іншими міжнародно-правовими актами, які є частиною національного законодавства України.

Як відомо, внесенням останніх змін у кримінально-проц 111d35b есуальне законодавство Україна виконала частину своїх зобов’язань перед Радою Європи щодо приведення національного законодавства у відповідність до норм міжнародно-правових актів та рішень Європейського суду з прав людини. Важливим зрушенням стало прийняття Законів від 21 червня та 12 липня 2001 р. про внесення змін до КПК України, що, безперечно, можна охарактеризувати як такі, що започаткували новий етап у кримінальному судочинстві України, що наближає її до цивілізованих країн.

про необхідність приведення законодавства про судоустрій та кримінально-проц 111d35b есуального законодавства України у відповідність із конституцією України, чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Конституцією України внесено багато новацій у чинне кри-мінально-проц 111d35b есуальне законодавство. Найбільш істотним з них є посилення ролі суду в забезпеченні принципів недоторканності особи, її житла, таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст.ст. 28 – 31), змагальності, забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист (ст.ст. 55 – 59), презумпції невинуватості (ст.ст. 62, 63) та ін., повернуто суду його єдину функцію – вирішення справи – і знято з нього не притаманні йому обов’язки збирання доказів, а також захисту і обвинувачення, що стало значним кроком уперед у здійсненні рівності прав учасників проц 111d35b есу.

На наш погляд, при реформуванні кримінально-проц 111d35b есуаль-ного законодавства, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та водночас прагнучи до боротьби зі злочинністю, в новому КПК логічно застосувати не тільки принцип, щоб кожний невинний не був покараним, а й щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності. Проект КПК повинен максимально враховувати особливості національно-правової системи, відповідати міжнародно-правовим актам, охороняти права, свободи та законні інтереси людини і громадянина.

Питання про взяття під варту та продовження строків застосування цього запобіжного заходу вимагає залучення до розгляду даного питання у судовому засіданні самого обвинуваченого, його захисника або представника і вимагає розгорнутого проц 111d35b есуального врегулювання. Аналогічну проц 111d35b едуру доцільно передбачити і при розгляді скарг на  тривалість тримання під вартою при передачі справи для судового розгляду по суті (у суді вищої інстанції). Спірним також є положення проекту КПК України, згідно з яким у разі відмови прокурором від підтримання обвинувачення кримінальна справа підлягає закриттю, адже така відмова може мати місце із суб’єктивних мотивів прокурора, в тому числі й з особистих мотивів. Вважаємо доцільним встановити судовий контроль щодо закриття кримінальної справи.

Здійснюючи кодифікацію кримінально-проц 111d35b есуального законодавства, необхідно також розробити та прийняти Закони України “Про органи дізнання та досудового слідства”, “Про працівників органів дізнання та досудового слідства та їх соціальний захист”, в яких розмежувати і визначити статус слідчих та дізнавачів, вимоги до кандидатів на ці посади, їхній соціальний захист, а також повноваження і функції органів слідства або особливості комплектації їх кадрами і забезпечення належних умов для провадження ними досудового слідства, неухильного дотримання Конституції і законів України, захисту прав і свобод громадян.

Розв’язати ці нагальні питання можна шляхом приведення положень чинного КПК України у відповідність із Конституцією України і міжнародно-правовими актами, що регулюють правовідносини у сфері кримінального судочинства. Чітко та зрозуміло сформульовані проц 111d35b есуальні норми допоможуть усунути існуючі протиріччя, сприятимуть однаковому застосуванню законодавства суб’єктами кримінально-проц 111d35b есуальної діяльності та здійснити подальшу адаптацію кримінально-проц 111d35b есуального законодавства України до європейських правових стандартів.