Сm 424d34e 1;спільством вже довгий час ведуться активні пошуки нових видів покарання, не пов’язаних із позбавленням волі, а також шляхів пом’якшення правового становища засуджених. Це викликало необхідність проведення значної кількості досліджень та прийняття багатьох правових документів щодо цього питання як на рівні окремих держав, так і на міжнародному рівні. Так, ще у 1980 р. Шостий Конгрес ООН, присвячений попередженню злочинності та поводженню із злочинцями, прийняв резолюцію № 8, яка рекомендувала країнам-членам ООН розширити застосування альтернативних тюремному ув’язненню санкцій та проводити подальший інтенсивний пошук ефективних альтернатив. Наступні Конгреси ООН (1985, 1990 рр.) також рекомендували продовжити дослідження застосування нетюремних санкцій, місця, ролі та практики їх застосування з позицій реформування кримінальної політики тих чи інших країн, соціально-політичних, економічних, правових та організаційних умов у них.
У 2002 р. в Україні кількість вироків із призначенням покарання у виді громадських робіт досягла 2004. Найбільше засуджених до громадських робіт перебуває зараз на обліку у Сm 424d34e 1;мській, Донецькій, Чернігівській, Луганській та Дніпропетровській областях. Проте слід зазначити, що суди все ж таки обережно підходять до призначення цього виду покарання і застосовують його ще дуже обмежено.
засудженого у вільний від основної роботи або навчання час до виконання безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Тобто засуджений залишається у суспільстві, але на нього покладається трудове зобов’язання, від обсягу, характеру та умов якого він ухилятися не має права.
до незначного, але все ж таки до зменшення чисельності осіб, позбавлених волі;
Таким чином, позитивний потенціал у справі застосування громадських робіт є досить очевидним.
|
