Теоретичнi основи вивчення передумов формування i розвитку особистостi в немовлячому та ранньому вiцi в психолого-педагогiчнiй лiтературi

i i i i i в психолоk 222c22c 5;о-педагогi i i i

i i i i

У психолоk 222c22c 5;i i i i i i i i i XIX XX ст. i i iодом становлення класичної психолоk 222c22c 5;i сформульованi i полоk 222c22c 8;ення про особистi i голоk 222c22c 4;нi напрями психолоk 222c22c 5;i i i i i iй полоk 222c22c 4;инi XX

В.Джемс – видатний американський психолоk 222c22c 5;, який один i i i i i i i i i i i i напрями психолоk 222c22c 5;i i << e >> << i >>,<< i i >> i i i i i << i i стi>> i i i i

<< i >>i << >> i i i c

i i

Розглядаючи << i >>, i i i i має включати :а)складовi i i i i i

i i i i i i i i

Фi i i i i i i i i i i i i

i i i i i

C i i i i i i i i i i i i i i

Духовна особистi i i i i i

Почуття та емоцi i i

i i

класи почуттi i успi або неуспi i i i

З учинкового боку особистi i

i i i i

i i i

i i

i

Окремi i i

i i i i i

i i i i i i i i i

За цi i i i

i i i

i i i i

В.Джемс вводить поняття i i i i

i i i i i i i

i i i i вище

i особистi i i

i i i i i

i i

В.Джемс вважа << Я >> i - це мислячий суб'єкт,душа,дух,мислення,трансцендентальне << >> i i

ланкою особистостi американським i i << i >> по-

роджується у взаємодiї з iншими людьми. Однак формування самооцiнки не проходить без конфлi i i i i i i i i

уявлення про себе призводить i i i i

i i i i i

допомоги психолоk 222c22c 5;а у створеннi i i ї само-

i i i i iнювати систему цi iше,-все це визначається К.Роджерсом як важлива умова психiчної цi i

i i i i i

i i i i i i i i єкта стали важливим предметом подальших психолоk 222c22c 5;i

Г.Олпорт вважав особистi i i

i i i

динамi органi i i

i i i i i i i

i i i стосунках нема i

i довкi i увесь час встановлювати новi i i i << >>

iйний розвиток особистостi є основною формою її i i i i

i << i >> i iолоk 222c22c 5;i

Як важливий механi i << >>

i вi i << >> << i >> i

i << i >> i i i i i I

i i i i i i

i i i i

i

Кожнi i i голоk 222c22c 4;нi i i

i i ic i i iй особистос-

i i i i i i i

i i i i i i

<<психолоk 222c22c 5;i >> i

i i i i i i i i

рис;стi i i i

знається можливi iр рi i має пi i i

i i i

i

i i

i iв психолоk 222c22c 5;i i i i i

i i мислення; << >>

Отже,особистi

i

Американський психолоk 222c22c 5; А.Маслоу голоk 222c22c 4;ною характеристикою осо-

i i i i i i i i i i i i i iї,що змущує їх допомагати одне одному. Потреба в

i i i здi iй людинi

i i iльство може процвi

i

i i i i

i

i i i i

i i, з якими народжується людина i i вона може реалiзувати в певних умовах. Однак цi i iї задовольня- ються лише за умов задоволення i i i i iолоk 222c22c 5;i

i ж людей не вдається досягти задоволення навiть нижчих потреб.I

i i

1 i iолоk 222c22c 5;i i потреби;

i

3 i i

4 i i i

5 i i i i iбностей i i

i i i i i

c i i i i i

i i iлову спрямованi i iсть, глибину та демократичнi незалежнi i прояви та i

i i i i

i i i i i i i i i

i i i iсть людини, - лi i i i iйни).Задоволення цих потреб стикається з перешкодами з боку навколишнього свi i i c << i >> i i o-дячи << >> i i i i i i i << i i >> i i в рi i i i i i i iолоk 222c22c 5;i

Вi i i i << >> << >> i<< >> i << >>до- мiнують витисненi i i i i << >> i iдомим i i i << >> i i i << >>

Отже,<< >> i i i

<< >> i << >> i i << >> i i iв психолоk 222c22c 5;i i i i замi i i i i i i i i i i << >>

У теорi i i i i i

полоk 222c22c 8;ення( про складнi i i i i i i i i), так i i i погляди на природу особистостi i i i i i i i i i i i i i i i i i i i i i i i i i i i iолоk 222c22c 5;i iв на особистi i i i i i i

Вi iтчизняний психолоk 222c22c 5; С.Л.Рубi iсть у контекстi i i i i i свi i i i i i i i i i i i i i i i i i i i i i i i

Особистi i i i i i i i i i i i i i i i i

Особистість є тим більш значущою,чим більше в індивідуальному заломленні в ній представлене загальне,суспільне.Як власне особистісні серед усього розмаїття властивостей С.Л.Рубінштейн виділяє ті,що спричиняють сус-пільно значущу поведінку або діяльність людини.Тому основне місце серед них мають займати система мотивів і завдань,які людина ставить перед собою,а та-кож властивості характеру,що зумовлюють вчинки людини,здібності,роблять її здатною до виконання історично сформованих видів суспільно корисної діяль-ності.[19,95]

Особистість визначається своїм ставленням до навколишнього світу,

грає в житті. Однак значущість особистості зумовлена не лише самими її влас-

Особистість виявляється і формується у взаємодії з навколишнім середови-щем,тому таке велике значення для розуміння особистості має діяльність.Осо –

процеси органічно вплітаються в цілісне життя особистості, оскільки основна їхня життєва функція полягає в регуляції діяльності людей.Обумовлені зовніш-

Фундаментальне значення має полоk 222c22c 8;ення С.Л.Рубінштейна про багатопла-

Новість психічного, багаторівневість перебігу психічних процесів. Структура особистості складається з різноманітних компонентів.[19,96]

Будь-яка особистість включає в себе << >>

якому властиві мотиви свідомої поведінки.Поняття особистості у психолоk 222c22c 5;ії не

особистості не вичерпується лише мотивами свідомої діяльності - існує також розмаїття інших,зокрема неусвідомлених,тенденцій.

Характеристика особистості включає також її ідеї, принципи, на основі яких здійснюється оцінка власних та чужих учинків.До структури особистості звичайно входять і пізнавальні процеси, без яких неможливі діяльність і пове-

Видатний вітчизняний психолоk 222c22c 5; Л.С.Виготський виділяє три основних закони розвитку особистості.[19,91]

Перший закон стосується розвитку і побудови вищих психічних функ-

культурного розвитку психолоk 222c22c 5;ічних функцій. Цей період в онтогенезі відпові-

дає процесові історичного розвитку людської поведінки ,вдосконалення існую-

чих форм і засобів мислення та вироблення нових, що спирається на мову або іншу систему знаків.

Другий закон формулюється так:відношення між вищими психолоk 222c22c 5;іч-

пристосування, формами поведінки і мислення особистості. Вищі психолоk 222c22c 5;ічні функції виникають із колективних соціальних форм поведінки.

Третій закон може бути названий законом переходу функцій із зов-

нішнього у внутрішній план.Психолоk 222c22c 5;ічна функція в процесі свого розвитку пе-реходить із зовнішньої форми у внутрішню,тобто інтеріоризується,стає індиві-

дуальною формою поведінки.У цьому процесі можна виділити три ступені.Спо- чатку будь - яка вища форма поведінки опановується дитиною лише з зовніш-

нього боку. Об'єктивно вона містить у собі всі елементи вищої функції, але для дитини ця функція є чисто натуральним, природним засобом поведінки.Однак

люди наповнюють цю натуральну форму поведінки певним соціальним зміс-

Видатний вітчизняний психолоk 222c22c 5; О.М. Леонтьєв визначав особистість

Реальною основою особистості людини визнається сукупність її відно- шень до світу, що є суспільними за своєю природою і реалізуються разом. Осо-

бистість характеризують тільки ті психічні процеси й особливості людини, які

сприяють здійсненню її діяльностей. У розвитку суб'єкта його відношення до

Є три основних параметри особистості:широта зв'язків людини зі сві-

ності,що дедалі більше розширюється для неї. Багатство звязків індивіда зі сві-том породжує особистість. Ієрархії мотивів та діяльностей особистості утворю-

ють відносно самостійні одиниці її життя. Внутрішні співвідношення голоk 222c22c 4;них

мотиваційних ліній у сукупності діяльностей людини характеризують загаль-

<<психолоk 222c22c 5;ічний профіль>> особистості. Психолоk 222c22c 5;ічні підструктури особис-

тості-темперамент,потреби і потяги, емоційні переживання й інтереси, навички та звички, моральні риси характеру тощо - виявляють себе в умовах життя осо-

Психолоk 222c22c 5; К.Платонов у структурі особистості виокремлює чотири підструктури.[12,46]

Перша підструктура-спрямованість особистості:моральні якості,уста-

Друга -підструктура досвіду

Третя -підструктура форм відображення.Вона охоплює індивідуаль-

ні особливості психічних процесів,що формуються протягом соціального жит-

тя і специфічно виявляються в пізнавальній та емоційно - вольовій діяльності людини.

Четверта підструктура-біолоk 222c22c 5;ічно зумовлені психічні функції осо-

бистості.Обєднує типолоk 222c22c 5;ічні властивості особистості, статеві й вікові особли-

вості та їх патолоk 222c22c 5;ічні зміни, що великою мірою залежать від фізіолоk 222c22c 5;ічних і морфолоk 222c22c 5;ічних особливостей мозку.

У процесі онтогенезу людина долає ряд вікових періодів, під час яких змінюються її фізіолоk 222c22c 5;ічні,морфолоk 222c22c 5;ічні,біохімічні,соціально-психолоk 222c22c 5;ічні осо-бливості.Кожний період є певним ступенем розвитку особистості. Однією з ха-рактеристик вікового періоду є наявність кризи.[20,108]

Криза(грець.перелом)-нормативний нестабільний процес, який виникає під час переходу людини від одного вікового періоду до іншого, пов'язаний з якісними перетвореннями у соціальних відносинах, діяльності свідомості і ви-являєтьcя в цілісних психічних і особистісних змінах.

Кожен віковий період завершується кризою,а вихід з неї - виникненням

Прийнята у психолоk 222c22c 5;ії періодизація Виготського-Ельконіна має у своїй

основі критерій провідної діяльності

<< >>

Молоk 222c22c 6;ший шкільний вік

- навчання

Старечий вік - заслужений відпочинок

За Еріксоном вісім психо-соціальних стадій розвитку: [16,63]

<< >>

<< >> << >>

<< >>

4.Шкільний вік(6-12років). Цей період життя характеризується зростаючими здібностями дитини,зокрема логічним мисленням,самодисципліною,здатністю взаємодіяти з однолітками згідно із прийнятими правилами.<< >>

. У цей період нерідко виникають конфлікти ідентичності та суперечності соціальних ролей.

8.Пізня зрілість. Почуття інтегрованості Его на цій стадії полягає у здатності старої людини оглянути все своє минуле життя і смиренно, але твердо сказати

<< >>

У сучасній віковій і педагогічній психолоk 222c22c 5;ії використовують таку пе-

1.Пренатальний період-від зачаття до полоk 222c22c 5;ів.

2.Натальний період-полоk 222c22c 5;и.

-молоk 222c22c 6;ший дошкільний вік - 4-й рік;

7.Молоk 222c22c 6;ший шкільний вік

Дитинство - найважливіший період, коли закладаються передумови

для розвитку особистості. Немовля психолоk 222c22c 5;ічно звернене до дорослоk 222c22c 5;о : во-но спрямоване на отримання позитивних емоцій, реалізацію емоційного голоk 222c22c 6;у; воно прагне до спільної діяльності з дорослим, наслідує його і пильно за ним спостерігає; наслідуючи та взаємодіючи з дорослим, воно оволоk 222c22c 6;іває діями, які створюють основу для розвитку його психіки.[3,235]

Малюк потребує любові дорослої людини. І чим старше він стає, тим більше ця любов йому потрібна не тільки для його фізіолоk 222c22c 5;ічного забеспе-

Минуючи період новонародженості все більше і більше стає поміт-

яке людське обличчя, але більше всіх - обличчя мами. Воно дивиться уважним взором, слухає голос,починає повертати голоk 222c22c 4;у на голос.Немовля відчуває себе

і це можливо зрозуміти, воно якось дає це відчути.Скоро-в два-два з полоk 222c22c 4;иною

місяця - у нього з'являється немовляча посмішка. Це відбувається на фоні сер-

у мами виникає новий при-

Прихильність немовляти до мами, до іншого дорослоk 222c22c 5;о ,немовляча

людей взагалі. В умовах асоціальних, може бути закладена основа для форму-

Дитина,яка переживає справжню емоційну ідентифікацію з доро-

вати усі відтінки людських почуттів до людей, до своїх батьків, чолоk 222c22c 4;іка або дружини, дітей. Вона буде повноцінною людиною з повноцінною емоційною сферою.

Після трьох місяців дитина починає виділяти і другу близьку собі людину-тата. К чотирьом -п'яти місяцям , коли батько поруч , дитина звертає на нього особливу увагу - бо він зовсім інакше спілкується з малюком, ніж мама. Крім того,батько інакше пахне,а це в немовлячому віці має особливе значення. Запах дає дитині додаткові сигнали. В батька інший тембр голосу, і це щось, да значить.[16,108]

У віці, близькому до піврічного, у малюка розвиваються нові ру-

них посмикувань.Руками він також рухає - махає вгору-вниз. Згодом саме руки, які то з'являються в полі його зору,то зникають,стають важливим об'єктом зди-вування та роздивляння.

Немовля ще не усвідомлює себе,хоча відкликається на власне ім'я і може навчитися вказувати пальчиком, де у нього голівка,оченята,носик,ручки, животик і т.д.Воно може вказати на себе в дзеркалі, але це не значить, що воно усвідомлює своє відображення як себе самого.

Лежачи на животику,дитина вчиться тримати голівку.Почавши це

робити до трьох місяців, к півріччу вона добре тримає голоk 222c22c 4;у.Рніше, лежачи на спині, вона дивилася на стелю і верхню частину кімнати. Тепер вона дивиться вбік та зверху вниз.Інше поле сприйняття змінює і її враження про цей великий

Поступово дитина почне вчитися сідати.Між трьома і чотирьма мі-

сяцями малюк може заінтересовано прагнути сісти.Ледве йому протягнуть ру-

ки,як він хватається за них,легко підтягуючись в полоk 222c22c 8;ення сидячи. Скоро він і

без допомоги дорослих буде намагатися сісти.К півріччу він буде намагатися самостійно припіднятися та сісти. Коли він сів,перед ним ще один ракурс світу,

Тепер він обличчям до обличчя зі всіма членами своєї родини. В сидячому полоk 222c22c 8;енні він має можливість більше спілкуватися та радіти цьому

Малюк швидко підростає.В другому півріччі він починає контролю-

Тепер дитина починає проявляти різне відношення до своїх та чужих.

вати маму і тата фізично: сидіти на колінах ,впевненно розвалившись на руках,

смикати, тягнути .Вона зайнята обличчям дорослоk 222c22c 5;о: вивчає його та грає з ним.

більше малюк відчуває любов зараз, тим швидше він навчиться любити, тим більш відкритим до любові він буде згодом,тим краще у нього буде сформоване

почуття довіри до людей,тим здатніше він буде до співчуття іншій людині в її

Під впливом умов життя, виховання та навчання у дітей в немовлячо-

му віці формуються загальнолюдські утворення та особливості, які при цьому

Немовлята відрізняються один від одного пасивністю або активністю:

чутливістю до світла, звука та дотиків; запопадливістю, з якою атакують сосок або соску пляшечки; темпераментом; м'язовим тонусом та ін. Це кидається в очі

До кінця першого року життя в дитини формуються стійкі образи до-рослих.Водночас у малюка частіше проявляються впертість,негативне ставлен-ня до зауважень дорослоk 222c22c 5;о, наполегливість у досягненні своїх бажань і вимог. Раніше його було значно легше відвернути від привабливого, але забороненого предмета,тепер він може протистояти дорослому.Це,а також радість від успіхів переживання невдач є природними ознаками особистості,що формується.

У два-три місяці немовля зосереджено розглядає своє відображення у дзеркалі-так відбувається становлення свого образу.Позитивне переживання се-бе виражається в радісному ставленні до свого відображення. До 6-ти місяців у дитини виникає дослідницька поведінка:малюк обстежує своє відображення ру-ками,обводить контур обличчя, доторкається до відображення руки. Після 6-ти місяців вона співвідносить свої реальні дії з діями, які відображаються у дзерка-лі: ворушить пальчиками, розмахує руками,простежуючи поглядом відображен-ня цих дій. У 11-12 місяців малята довго грають зі своїм відображенням.У них формується більш або менш усвідомлене уявлення про себе.

Криза першого року життя - криза,спричинена руйнуванням необхід-ності емоційної взаємодії дитини з дорослим,яка проявляється у плаксивості, похмурості,інколи у порушенні сну.[16,110]

Кризу 1-го року життя характеризують особливості прояву афектів і волі.У зв'язку з нею в дитини виникають перші акти протесту, опозиції, проти-ставляння себе іншим.За неправильного виховання такі реакції можуть прояв-лятися особливо інтенсивно(падає на підлоk 222c22c 5;у, б'є ногами об неї ,починає крича-ти,відмовляється ходити).Ця реакція спрямована проти заборон, відмов, вдаю-чись до неї, дитина ніби повертається до більш раннього періоду життя, але ви-користовує це інакше.

Криза першого року не характеризується гостротою.Встановлення но-вих стосунків з дитиною, надання їй певної самостійності, терпіння і витримка дорослих пом'якшують її перебіг.[16,110]

Дитина в ранньому віці охоплена не тільки близькими людьми, зов-

на не може узагальнити результати своїх дотикових та зорових вражень.Є ще

біль,коли дитина сильно схопить частину свого тіла або вдарить з розмаху руч-

Є ще один шлях пізнання.Через дзеркало.

Дитина у віці одного року дивиться в дзеркало, щось там бачить.Вона

Для цього не-обхідно спочатку взнати, чи бачить вона зображення любої матусі .А можливо,

своєї іграшки? За лялькою дитина тягнеться .На маму в дзеркалі та маму біля дзеркала дивиться допитливо.Бачить.Але що вона усвідомлює? Момент усвідо-

млення предмета та його зображення дуже складний.Звичайно ж, дитині недос-

татньо розумового р озвитку для розуміння голоk 222c22c 4;ної властивості предметів, які

мають дзеркальну поверхню -відображати інші предмети.Навіть дзеркало відо-

Вона бачить відображення та впізнає знайомі предмети.Проте тут два

образи:образ в дзеркалі - його не візьмеш в руки та образ реального предмета -його можна узяти.Дитина б'є рукою по склу. Дивиться на відображену іграшку,

зазирає за дзеркало.Знову дивиться в дзеркало та переводить погляд на реальну

іграшку,яка лежить на реальній підлоk 222c22c 9;і. Вона бере свою іграшку, і на цьому до-

І справа тут не в тому, що маленький дослідник втомився та відволік-

ся.У ньог в свідомості ще не спалахнула проблема, не виникло питання << >>

свого образу. І хоча дорослий наполегливо стверджує: << Ось Анд >>

Дитина відкриває себе в дзеркалі після півтора, а інколи і двох років.

Дослідження показують, що впізнавання себе в дзеркалі значно запізнюється в тому випадку, коли дорослі спеціально не навчають дитину сприйманню свого

Малюк відкриває себе якось.Він дивиться в очі свому відображенню. Погляд напружений. Він переводить очі з різних частин обличча,він увесь-інте-

<< >> Усвідомлення того, що це він сам якимсь чином з'явився там і ди-виться на самого себе,приголомшує дитину.Тільки згодом він починає відчува-

Діти відкривають своє відображення рано, тому що дорослі постійно показують на це відображення,потребують зрозуміти та побачити в дзеркалі са-

ме своє відображення.В той час, коли дитина ,нарешті, побачить самого себе в дзеркалі,вона вже розуміє картинки в книжці як зображення реального предме-

Безумовне сприймання відображення дитини ним самим можна відміти-

ти просто як факт, який вже не потребує спеціальних доказів .Але все-таки в психолоk 222c22c 5;ії прийнято ,здавалось би , і реальні речі перевіряти експериментально,

відносить зображення в дзеркалі з самим собою. Адже так старанно дорослий намагався донести до свідомості дитини, що та в дзеркалі саме вона і є. Адже саме своє відображення дитина повинна співвіднести з небаченим раніше са-

В спеціальному досліді з дітьми ми отримуємо докази того,що вони по-

чали свої відображення в дзеркалі сприймати саме як свої відображення і ніякі

К кінцю третього року діти,дивлячись на себе в дзеркалі,відчувають но-

<< >>

Це її тепер цілком влаштовує. Є діти, які починають робити перед дзер-

дзеркалі. За допомогою дзеркала дитина має можливість формувати своє уяв-

Розуміння особливостей перших уявлень дитини про себе дає також аналіз сприйняття дитиною своїх зображень в кіно. Дитина, дивлячись на кіно-

епізод, де знята вона сама, легко пригадує ситуацію, в якій вона брала участь. У віці двох років вона відразу впізнає дорослоk 222c22c 5;о, свої іграшки.Але своє власне зо-

браження сприймається нею як образ іншої, невідомої їй дитини. << >>

У віці двох з полоk 222c22c 4;иною років він вже впізнає себе, але зовсім не так , як

дорослий. Для дорослоk 222c22c 5;о - це він в минулій ситуації. Для малюка все набагато складніше.Це вже він,але не цей ось,він сам, якого він може торкатися, а якийсь інший << >> << >>

<< >> << >> << >>

Пізніше дитина, дивлячись на своє зображення в кіно, починає схвильо-

<< >> << >>Тепер дитина піднялася в своє-му розвиткові ще на сходинку,тепер вона пам'ятає саму себе в момент зйомки кіно та кінокадри по-справжньому нагадують їй про це.

За допомогою кінокадрів дитина має можливість згадати про себе в ми-

нулому,радісно переконуватися в своїй пам'яті та формувати своє уявлення про

Дитина інтересується всіма можливими способами підтвердження сво-

<< >>.Її як і колись займають її руки,ноги. Вона воруше пальчиками і дивить-ся на них.Тепер вона велика і співвідносить свої дії та результати цих дій:

<< >> << >> << >> << >>

шевління частин тіла - також спосіб пізнання самого себе.При цьому своєю во-

<< >>

Її інтересує усе з нею пов'язане.Навіть її тінь.Звичайно ж,її тінь-така не-

Діти нерідко грають зі своєю тінню.Коли йдуть ввечері по вулиці, див-

момент дослідження своєї тіні та гри з нею вони не хочуть, щоб вона зникала, лякаються та засмучуються,якщо це відбувається. Тут немає нічого марновірно-

то приймає наявність своєї тіні у своїх ніг,я к обов'язкове, звичне. А грає вона з нею так же,як зі своїми пальчиками.

Тінь займає не постійне,але особливе місце в уявленні дитини про себе-

Таким чином,ми бачимо,що первинні уявлення про себе формуються у дитини в складному з'єднанні значущого для її становлення як майбутньої осо-

ляється з синкретного з'єднання з випадковим та лягає в основу пробуджуючої-

Дитина поступово оволоk 222c22c 6;іває властивими людині формами поведінки в суспільстві і ,голоk 222c22c 4;не , тими внутрішніми рисами , які відрізняють людину як члена суспільства. Дорослий в своїй поведінці звичайно керується переважно усвідомленими мотивами -він віддає собі звіт в тому,чому в даному випадку на-

У всякому випадку людина саме так про себе думає. Мотиви поведінки дорослоk 222c22c 5;о уявляють собою визначену систему, яка залежить від того,що для даної людини більш і що менш значуще,важливе.

Мотиви поведінки дитини, як правило,не усвідомлені і не побудовані

в систему за ступенем значущості. Внутрішній світ дитини не визначен та не стійкий.Лише поступово він набуває визначеності та стійкості.І хоча утворення

цього внутрішнього світу відбувається під вирішальним впливом дорослих, во-

ни не можуть безпосередньо вкласти в дитину свій внутрішній світ , своє став-

Дитина не тільки вчиться жити.Вона вже живе,і усякі зовнішні діяння,

в тому числі і виховні діяння дорослих, набувають різне значення в залежності від того, як приймає їх дитина, в якій мірі вони відповідають склавшимся у неї раніше потребам та інтересам. В багатьох випадках виховні впливи, вимоги, які дорослі пред'являють до дитини,неминуче стають для неї суперечними.Так ,ди-

тині всіляко прищеплюють інтерес до предметів, іграшок, діям з ними.Це при-

іграшкою, визнавала права однолітка. Повинно пройти немало часу, перш ніж у малюка сформуються психолоk 222c22c 5;ічні риси,які дозволять зв'язувати між собою різ-

Відмінною особливістю поведінки дитини раннього віку є те, що вона діє під впливом виникаючих в даний момент почуттів та бажань. Ці почуття та бажання викликаються перш за все тим, що безпосередньо оточує дитину,попа-

тина заплакала від засмучення, то її неважко втішити : дати замість іграшки яку вона втратила, іншу або взагалі чим-небудь зайняти її. Але вже на початку ран-

нього дитинства в зв'язку з формуванням стійких уявлень про предмети почи-

нають виникати почуття та бажання , пов'язані з предметами , про які дитина пам'ятає,хоча не бачить їх перед собою в даний момент.[3,244]

Встановлення зв'язку почуттів та бажань з уявленнями робить поведін-

ку дитини більш цілеспрямованою , менш залежною від конкретної ситуації ,

створює основу для розвитку мовної регуляції поведінки, тобто виконання дій,

спрямованих на слоk 222c22c 4;есно позначену мету.До кінця раннього дитинства дитина оволоk 222c22c 6;іває цілеспрямованими діями.Вона починає позначати слоk 222c22c 4;ами те,що хо-

тів власних дій, задуми не доводяться до кінця. Протягом всього раннього віку вплив ситуації часто виявляється сильніше,ніж вплив пояснень дорослоk 222c22c 5;о та ви-

никнувших у дитини намірів. Так, на музичних заняттях дітей навчають грі, де вихователь зображує пташницю , а діти- півників. Вони разучують , наслідуючи дорослоk 222c22c 5;о,необхідні рухи, вислуховують інструкцію, але, коли починається гра, сприйняття дій вихователя виявляється сильніше,ніж попереднє навчання,і діти починають слідком за вихователем розгоняти самих себе, замість того щоб роз-

Оскільки поведінка дітей визначається характером їх почуттів та бажань, велике значення має розвиток у них таких почуттів,які спонукають враховувати інтереси інших людей,вчиняти у відповідності з вимогами дорослих.

Вже в немовлячому віці у дітей починає формуватися симпатія до близь-ких людей – матері ,батька,сестри,вихователя в яслах.В ранньому дитинстві ця симпатія набуває нових форм. Дитина прагне отримати від дорослих похвалу ,

носяться і на них.Воно виражається в бажанні поділитися солоk 222c22c 6;ощами,іграшка-

Починаючи з півтора року оцінка поведінки дитини дорослими стає од-

ним з важливих джерел її почуттів.Похвала, схвалення оточуючих викликає у дітей почуття гордості,і вони намагаються заслужити позитивну оцінку,демон-

Трохи пізніше, ніж почуття гордості, дитина починає відчувати почуття сорому у випадках, коли її дії не виправдовують очікувань дорослих, осуджу-ються ними.Частіше всього дитині стає соромно,якщо вона неправильно вимов-ляє слоk 222c22c 4;а,помиляється, розповідаючи віршик, і т.п.Але поступово вона починає соромитися і не виправданих дорослими вчинків, коли їй спеціально вказують на них, соромлять її. В деяких випадках почуття сорому може бути настільки інтенсивним, що переважає інші спонукання та примушує дитину відмовитися від привабливої іграшки або здійснити якийсь важкий для неї вчинок.

Звичайно, розвиток самоповаги,почуття гордості та сорому зовсім не зна-

чить,що дитина під їх впливом систематично контролює свої вчинки.До такого

Можливість свідомо керувати своєю поведінкою у дитини раннього віку дуже обмежена.Їй дуже важко утриматися від негайного задоволення свого ба-

Виконуючи навіть прості, але не цікаві для них завдання дорослих, діти або видозмінюють їх,перетворюючи в гру,або швидко відволікаються і не дово-

C дитини йде за напрямами:

метом у світі постійних речей. Цей процес здійснюється через дорослоk 222c22c 5;о та од-

Дитина безпосередньо залежить від дорослоk 222c22c 5;о.Вона наполеглево добива-

Позитивно оцінюючи ті чи інші дії, вчинки, дорослі надають їм приваб-

ливості в очах дітей,пробуджують в дітей бажання заслужити визнання.

Дитина, якщо з нею багато спілкуються, рано починає використовувати займенник<< >>

В повсякденному житті дорослі пред'являють до дитини певні вимоги і,

щоб бути визнаною дорослими, дитина прагне виконати ці вимоги. Вона стає пильною, її емоційне сприйняття контролює, як до неї ставляться інші люди.Їй важливо,щоб її любили,були до неї добрі,не зневажали нею.

В ранньому віці дитина добре засвоює своє ім'я. Ім'я є рішучим факто-

ром в набутті індивідуальності. Воно відрізняє дитину від інших і одночасно вказує на її стать.Дитина взнає своє ім'я перш ніж прізвище,і користується ним

особистості. Дитина відстоює право на своє ім'я і протестує, якщо її називають іншим ім'ям.[16,150]

Все,що має відношення до ім'я дитини, набуває для неї особливого осо-

Важливість імені для формування особистості дитини важко переоціни-ти.З імені дитини починається звернення до неї,заохочення або осуд за її недо-

Один з найбільш важливих моментів розвитку дитини раннього віку полягає в тому, що вона починає усвідомлювати себе як окрему людину ,яка не змінюється при зміні ситуації,яка має свої бажання.

На початку раннього дитинства дитина ще не відокремлює виникаю-

Відокремлення себе від інших людей та усвідомлення власних мож-

чинає порівнювати себе з дорослими і хоче користуватися тими ж правами, як і дорослі;виконувати такі ж дії,користуватися такою ж незалежністю та самостій-ністю.

Найбільш яскраво бажання бути великою виражається у формі прагнень до самостійності,протиставлення своїх бажань бажанням дорослих.Так виникає криза трьох років.Діти не тільки протестують проти надмірної опіки, але часто спеціально роблять заборонені речі. Особливості пртікання цього періода роз-витку багато в чому залежать від відношення до дитини з боку дорослих. Спро-би поводитися з нею по-старому ведуть до закріплення негативних рис поведін-ки,їх збереженню протягом всього періода дошкільного дитинства.Тактична по-ведінка дорослих ,надання дитині максимума можливостей самостійності по-м'якшує прояв негативізму.

Криза трьох років-явище приходяще.Але пов'язані з нею новоутворення- відокремлення себе від оточуючих,порівняння себе з іншими людьми-важливий крок у розвитку.Ці новоутворення готують дитину до того,щоб стати особистіс-тю.[16,152]